П О С Т А Н О В А                              Справа № 2-а-290/09

                                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 серпня  2009 року   Шишацький районний суд Полтавської області у складі:  

головуючого - судді  Савченко Л.І.

при секретарі -  Кулинченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Шишаки адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії та забезпечити її виплату, -

                                                              В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_1  у липні 2009  року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області, у якому прохав зобов’язати відповідача нарахувати йому щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, як особі, що має статус "Дитини війни",  за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року  у сумі 4471 гривню 20 копійок.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що на підставі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус "Дитини війни". Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", йому, як особі, що має статус "Дитини війни", з 01 січня 2006 року повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п.17 ст.77 та ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Право на отримання такої допомоги у 2008 році у повному обсязі обмежено п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

      Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із нормою Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність складає – з 1 січня 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня -366 гривень. Згідно із нормою Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність складає – з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня -406 гривень, з 1 жовтня -411 гривень. Згідно із нормою Закону України «Про державний бюджет на 2008 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність з 01 січня складає 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривню, з 01 липня -482 гривні, з 01 жовтня – 498 гривень. Згідно із зробленими ним розрахунками, недоплачена йому щомісячна державна соціальна допомога до пенсії за 2006-2008 роки складає 4471 гривню 20 копійок .

          У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, у якій свої позовні вимоги підтримав (а.с. 15).

         Представник відповідача у судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти задоволення позову, в яких зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», рішень щодо Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось, тому рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Крім того, зазначив про пропущення позивачем передбаченого ст.99 КАС України річного строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за 2006-2007 роки.

    Посилався на те, що ст.19 Конституції України передбачено здійснення правового порядку в Україні на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Дана норма встановлює, що орган  державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах №8-2 від 30.04.2002 року основними засадами управління є ефективне та цільове використання коштів, інших коштів, призначених для виплати пенсій. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних витрат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Цими змінами встановлено, що особам, які мають статус "Дитини війни", крім осіб на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір цього підвищення був врахований у 2008 році і позивачу виплачувалося 10 % від мінімального прожиткового мінімуму відповідно до діючого законодавства. Вважає вимогу позивача про стягнення недоплатеної щомісячної державної соціальної допомоги за січень-червень 2008 року незаконною.

Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених на підставі норм цього Закону.

У зв’язку з тим, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено здійснення фінансового забезпечення державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету, а законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вище норм Закону, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому порядку, вважає, що такі виплати є нецільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, а отже і порушенням чинного законодавства, тому прохав відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.9).

             Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, що ОСОБА_1  має статус "Дитини війни", що підтверджується посвідченням пенсіонера серії НОМЕР_1 від 27 березня 2006 року (а.с . 4).  Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нормою якої встановлено, що особам, які мають статус "Дітей війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме - на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

         Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому недоплачену  щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за 2008 рік, суд вважає частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Це рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначеного Закону, що визнаний неконституційним. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.  

         Провівши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22 травня 2008 року управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності із вимогами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до її пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, відповідач, здійснюючи позивачеві доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 01 січня 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності із діючою нормою зазначених Законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року до 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають.  

Згідно з нормою ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина, безпосередньо на підставі Конституції України, гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Виходячи з цього, доводи відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, що мають статус "Дітей війни", не є підставою для ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відмови у задоволенні позовних вимог.

         Крім того судом встановлено, що позивач, згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається тільки за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на це, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених на підставі норм цього Закону, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови у реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої у ст. 64 Конституції України, та права на отримання доплати до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

         Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог з підстав невизначеності на законодавчому рівні, і тому відсутності, органу, на який покладено обов'язок із здійснення виплат по нарахованому підвищенню до пенсій особам, які мають статус "Дитини війни", виходячи з наступного. Так, сам орган з виплати пенсій - Пенсійний Фонд України, діє на підставі Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001. Згідно з п. 15 цього Положення, Фонд здійснює свої повноваження через свої територіальні управління. Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок з нарахування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1  покладено на управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області, за місцем його мешкання.

              Суд вважає неприйнятними доводи відповідача щодо відсутності грошових коштів на забезпечення доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з наступного.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Цією ж нормою Основного Закону України держава взяла на себе обов'язок забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав. Нормою ч. 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у старості та у інших випадках, передбачених Законом. У нормах Закону України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано закріплене у ч. 1 ст. 46 Конституції України право на соціальний захист у старості громадян, які мають соціальний статус "Дитини війни", у вигляді доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до Законів України. Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади. Згідно з цим Положенням, на Пенсійний Фонд України покладено обов'язок з призначення пенсій, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2, встановлено, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, є органами Пенсійного Фонду України, які підвідомчі відповідно головним управлінням цього Фонду в автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також встановлено те, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, створюють єдину систему органів Пенсійного Фонду України та мають своїм завданням забезпечення призначення та виплату пенсій. Таким чином, як видно із наведених нормативно-правових актів, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного Фонду України.

         Разом з тим, відмовляючи позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення конкретно визначеної суми, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов’язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов’язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

Враховуючи те, що згідно з нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" держава узяла на себе обов'язок з виплати позивачеві доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виконання якого поклала на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, що діє через свій місцевий орган - управління, яке зі свого боку не вчинило жодної дії з нарахування позивачеві грошових коштів та їх сплату, суд вважає, що відповідач - управління Пенсійного Фонду України в  Шишацькому районі Полтавської області, не виконав своїх обов'язків без поважних причин. Суд вважає, що відповідачем, у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку з нарахування та виплати позивачеві доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Тому, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в частині, визнати протиправною діяльності управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області по невиконанню вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 22 травня 2008 року,  яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання ним доплати до пенсії.

 Що стосується задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки, суд вважає, що останні задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з того, що представником відповідача заявлено клопотання про застосування судом вимог статті 99 КАС України та відмову у задоволенні позовних вимог за 2006-2007 роки у зв’язку з пропуском річного строку на звернення позивача до суду за захистом своїх прав, оскільки порушення права позивача припинилося з 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а він звернувся до суду лише   30 липня 2009 року , тобто через рік після того, як його право було порушене.

         Судові витрати по справі слід розподілити у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України.      

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-14, 71, 94, 159-163, 186 КАС України, -

                                                           П О С Т А Н О В И В:

              Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії та забезпечити її виплату  - задовольнити частково.

              Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області з нарахування та сплати ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області здійснити  ОСОБА_1  перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2008 рік за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року   з урахуванням проведених виплат.

              У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити.

              Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 гривня 70 копійок.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шишацький районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2009  року.

         Суддя                                                                                                    Л.І.Савченко