ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року Справа № 905/1165/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь Донецької області (далі - Товариство),

на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.04.2016 та

ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016

зі справи № 905/1165/16

за позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Євродорінжроект", м. Київ,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2016 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3 та 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2016 вдруге подану касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України.

Товариство втретє звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (разом з клопотанням про поновлення строку її подання), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 зі справи № 905/1165/16.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмови в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема на ухвали місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як вбачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка в апеляційному порядку не переглядалася.

Як зазначено в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових рішень у касаційному порядку; в такому випадку Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК України.

У частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Подана касаційна скарга підписана представником ОСОБА_2; при цьому матеріали касаційної скарги не містять будь-яких документів на підтвердження повноважень відповідної особи щодо підписання касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте Товариством не виконано вимог попередніх ухвал Вищого господарського суду України та не додано до касаційної скарги доказів надіслання її копії відповідачу у справі, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресату, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України.

Крім того, за приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378 гривень.

До касаційної скарги Товариства не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними в розумінні наведеної норми можна вважати причини, пов'язані з наявністю обставин, які об'єктивно, тобто незалежно від волі заявника, унеможливлювали вчинення ним відповідних процесуальних дій в установлений для цього строк.

Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Касаційну скаргу відповідно до вхідного штампу канцелярії Донецького апеляційного господарського суду подано 22.09.2016.

Скаржник в обґрунтування свого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на те, що про ухвалу Вищого господарського суду України від 06.09.2016 йому стало відомо лише 22.09.2016, тому у зв'язку з необізнаністю з текстом даної ухвали не мав можливості раніше звернутися до суду з даною касаційною скаргою.

Строки, протягом яких особи, що беруть участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені статтею 110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.

Як свідчать матеріали справи, ухвала Вищого господарського суду України від 06.09.2016 у даній справі була надіслана сторонам у справі 07.09.2016, тобто в межах строку, передбаченого названим Кодексом.

Товариством не подано ніяких належних доказів того, що йому стало відомо про ухвалу Вищого господарського суду України від 06.09.2016 аж 22.09.2016. Таким доказом міг би бути конверт, в якому Товариством отримано це судове рішення, з відбитком поштового штемпеля на ньому (конверті). Однак даного доказу Товариством не подано.

Крім того, скаржник не усунув недоліки, зазначені в попередніх ухвалах Вищого господарського суду України, та втретє звернувся з касаційною скаргою, яка належним чином не оформлена.

З урахуванням наведеного у Вищого господарського суду України відсутні правові підстави для висновку про наявність поважних причин пропуску строку подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанцій в даній справі. Тому клопотання скаржника про поновлення цього строку задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 107, пунктами 1, 3, 4 та 5 частини першої і частиною другою статті 1113, статтею 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 14.04.2016 зі справи № 905/1165/16.

2. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про поновлення строку подання касаційної скарги зі справи № 905/1165/16 відхилити.

3. Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 зі справи № 905/1165/16 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Студенець