Справа №2а-295/10 26.08.2010 26.08.2010 26.08.2010
Провадження №22ц-4518/10
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22ц- 4518/10 Категорія 57
Суддя першої інстанції – Румянцева Н.О.
Суддя-доповідач апеляційного суду – ОСОБА_1
РІШЕННЯ Іменем України
26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.,
суддів - Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляційною скаргою
Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітетуМиколаївської міської ради
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціальних виплат та компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі – Управління) та Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі – Департамент) про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по
догляду за дитиною
ВСТАНОВИЛА:
У липня 2009 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до Управління та Департаменту, в якому зазначала, що відповідно до положень Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ( далі - Закон №2240-111) вона, яка мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та особа застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування, має право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що в період з 29 січня 2007 року по 30 червня 2009 року отримувала цю допомогу в розмірі меншому, ніж передбачено Законом №2240 -111, і відповідач відмовився перерахувати розмір допомоги, ОСОБА_3 просила визнати таку відмову незаконною та стягнути з відповідача за вказаний період 14219 грн. недоплаченої допомоги і в подальшому сплачувати їй допомогу в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
В суді представництво інтересів відповідача здійснював Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Дії Управління по виплаті ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 1 квітня 2007 по 31 грудня 2007 року та відмова у здійснені перерахунку за цей період визнані протиправними. Відповідача зобов'язано перерахувати та провести виплату заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ( далі -
Закон № 2811-ХП) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент просив скасувати рішення в частині задоволеного позову та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність цих висновків вимогам бюджетного законодавства.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 1 січня 2007 року позивачка набула право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно статті 42 Закону №2240-111 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Статтею 43 Закону №2240-111 встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію статті 43 Закону України №2240-111 на 2007 рік було зупинено. А абзацом 3 частини
2 статті 56 цього закону встановлено інший розмір допомоги по догляду за дитиною, який у 2007 році для застрахованих осіб не мав бути меншим, ніж 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року пункт 7 статті 71 та абзац третій частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону "Про державний бюджет України на 2007 рік", а з 9 липня по 31 грудня 2007 року - відповідно до статті 43 Закону № 2240-Ш.
Але, протягом всього 2007 року Управління нараховувало та виплачувало позивачці допомогу по догляду за дитиною з урахуванням положень пункту 7 статті 71 та абзацу третього частини 2 статті 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином, суд першої інстанції в мотивувальній частині постанови дійшов вірного висновку, що дії Управління по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому за розмір прожиткового мінімуму з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є протиправними та зобов'язав відповідача перерахувати та виплатити позивачці різницю за цей період.
Але, визначаючи норму права, за якою розглянуто спір, суд помилково послався на статтю 15 Закону України від 21 листопада 1992 року №2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка регулювала правовідносини по надання допомоги особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного страхування. Крім цього, суд в резолютивній частині постанови невірно зазначив, що допомога по догляду за дитиною підлягає перерахунку з 1 квітня 2007 р. по 31 грудня 2007 р.
Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги Департаменту щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми на повну виплату допомоги по догляду за дитиною, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів Департаменту для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
В частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини позовних вимог постанова не оскаржувалася.
Керуючись статтями 303, 308,309, 316 ЦПК України, колегія судців,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2010 року в частині покладення на Департамент соціальних виплат і компенсацій виконкому Миколаївської міської ради в частині періоду щодо визнання неправомірними дій щодо призначення, донарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року змінити та викласти в такій редакції.
Зобов'язати Департамент соціальних виплат і компенсацій виконкому Миколаївської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
В іншій частині постанову залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: