справа №2а-239/09р.

П О С Т А Н ОВ А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ    

24 червня 2009 року        Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                          головуючого судді           Скрипник К.О.

                                          при секретарі                     Олексієнко О.В.,

за участю позивача  ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 04 березня 2009 року звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому вказала, що вона є дитиною війни, та має право на отримання державної соціальної підтримки у підвищеному розмірі відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З цією вимогою позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі, однак у виплаті такої соціальної допомоги йому було незаконно відмовлено.

Позивачка просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 року у розмірі 2732 грн. та зобов’язати відповідача нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі для нарахування пенсії

    Позивач  у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.

    Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що в бюджеті на 2006, 2007, 2008 роки не передбачалась виплата соціальної пільги, і механізм виплати такої пільги законодавчо не врегульований.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 встановлений статус „Дитина війни”, з 01 вересня 1999 року вона отримує пенсію за віком (а.с.10).    

    Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік відповідно п. 17 ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року.

Проте, Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено ст. 77 зазначеного закону. Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня 2006 року, тобто 22 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 01 січня 2006 року.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (зі змінами, внесеними 19 січня 2006 року), зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 процентів надбавки до пенсії «Дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «Дітям війни» і тому немає підстав для задоволення вимог позивача в частині перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році.

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, встановлено, що дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 процентів від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відновлено дію ст. 6 цього Закону.

Отже, управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року  були відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.

В той саме час суд вважає за необхідне вважати у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з ч.1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 62  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідач повинен був підвищувати пенсію починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

-   за липень 2007 року ((406 грн. + 1 %) х 30 %) : 31 х 23 = 91,27 грн.

-   за серпень –вересень 2007 року ((406 грн. + 1 %) х 30 %) х 2 міс. = 246,04 грн.

-   за жовтень-грудень 2007 року ((411 грн. + 1 %) х 30 %) х 3 міс. = 373,59 грн.

А всього за 2007 рік відповідач мав донарахувати 710,90 грн.

Підстави для перерахунку за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року  були відсутні, оскільки позивач не надав доказів того, що він є інвалідом і йому повинні підвищувати пенсію відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни і тому немає підстав для задоволення вимог позивача в частині перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року.

    Суд зауважує також на тому, що реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і тому посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.

    Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії позивача, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

    Відносно вимог по виплаті доплат до пенсії за 2008 рік, суд виходив з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

    Так, п.п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких актів України», текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одних із законів.

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції. І таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже підстави для перерахунку пенсії позивачу управлінням пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська за січень 2008 року  були відсутні.

     Суд також зауважує на тому, що відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Крім того, ст. 8 Конституції України передбачено, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

    Так, відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень законів України Про державний бюджет України на відповідні роки, яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

    Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

      Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

    Враховуючи вищевикладене, та той факт, що зупинення дії статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнано таким що суперечить Конституції України, суд вважає неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та вважає за необхідне зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

    Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст.  6 - 14, 17, 21, 69-71, 74, 86, 158 – 163, 167, п.1 ч.1 ст. 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату – задовольнити частково .

Визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                         К.О.Скрипник