2-а-2930/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
у порядку письмового провадження
07 вересня 2009 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину ОСОБА_2 та була поставлена на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, де їй була призначена грошова допомога по догляду за дитиною в розмірі, яка відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі Закон) повинна бути на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років. Вказана допомога виплачується не у повному обсязі, у зв’язку з чим за період з 01.01.2007 року по 01.03.2009 року виникла заборгованість по допомозі у сумі 10 183 грн. Просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 року по 01.03.2009 року у сумі 10 183 грн., зобов’язати відповідача здійснити перерахунок допомоги у відповідності з Законом.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, у письмовій заяві просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримала, просила поновити строк звернення до суду, оскільки пропустила його з поважних причин, так як раніше не знала про неконституційність положень законодавства.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, у письмовій заяві просила суд розглянути справу за її відсутності, у наданих суду письмових запереченнях позов не визнала, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік. Цим же Законом встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяці та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. П.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пункт 3 розділу 8 «Прикінцеві положення Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, яка передбачає виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш як 130 грн. Конституційний Суд України не розглядав питання щодо відповідності Конституції України вищезазначеного пункту Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і відповідного рішення не виносив. Ч. 2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ від 27.12.2001р. №1751 передбачено виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. – 50%, з 01.01.2009р. – 75%, з 01.01.2010р. – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 130 грн. Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради не є прибутковою організацією, а являються тільки розпорядником бюджетних коштів. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку фінансується виключно з Державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Просила в позові відмовити та застосувати до спірних правовідносин строк звернення до суду.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явилась, у письмовій заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.
Позов не підлягає задоволенню.
Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину ОСОБА_2 (а.с.15), перебуває на обліку у відповідача з 01.01.2007 року (а.с.4).
З довідки (а.с.3) вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на другу дитину позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16), призначена з 01.03.2009 року, отже допомога на цю дитину позовними вимогами не охоплюється.
Відповідно до ст.15 ч.1 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в редакції від 15.03.07., прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Дії відповідача щодо виплати позивачці цієї допомоги в меншому розмірі є протиправними за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Суд не приймає доводи представника відповідача проти позову, бо зазначеним рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зміни, внесені до ст.15 ч.1 Закону п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06., були визнані неконституційними і втратили чинність з 09 липня 2007 року.
З наведених підстав суд вважає необґрунтованими позовні вимоги за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року.
Згідно до п.2 постанови КМУ №32 від 16 січня 2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується органами соціального захисту населення.
Позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Представником відповідача письмово заявлено про застосування строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду 09 червня 2009 року.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач не навів поважних причин його пропуску. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року не були визнані неконституційними внесені пунктом 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зміни до ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, що норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яка змінює розмір допомоги, встановлений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є чинною, суд доходить висновку про правомірність застосування відповідачем у 2008 році розміру допомоги, встановленого законом про держбюджет.
Тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Статтею 46 закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року N 835-VI допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Ці положення не визнані такими, що не відповідають Конституції України т ому, відповідач при здійсненні виплати допомоги сім’ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку починаючи з 1 січня 2009 року правильно керувався ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
З огляду на наведене також є необґрунтованими позовні вимоги про зобов’язання відповідача до перерахунку допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ч.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за періоди з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 01 березня 2009 року відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: