ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 р.           Справа № 2а/0270/1200/12

м.Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, -

ВСТАНОВИВ :

15.03.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (далі - позивач або управління) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1 М.) про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 293, 12 грн.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, ухвалою від 16.03.2012 року відкрито скорочене провадження у даній

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову.

Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв’язку на адресу суду із відміткою "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Крім того, згідно із ст. 37 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Як встановлено з матеріалів справи, що ФОП ОСОБА_1 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі за № 0229033586/02293 25.06.2007 року та є платником єдиного внеску (а. с. 7).

За жовтень 2010 року відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 293, 12 грн.

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_2 України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-VI) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 11 цього ж ОСОБА_2 визначає осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема ними є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 ОСОБА_2 № 1058-VI встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного ОСОБА_2.

Стаття 15 вказаного ОСОБА_2 передбачає, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього ОСОБА_2.

Частиною 1 статтею 19 ОСОБА_2 визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст. 14 цього ОСОБА_2, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. ОСОБА_2 підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" ОСОБА_2 України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим ОСОБА_2.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески ".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений ОСОБА_2 на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно із ст. 20 ОСОБА_2 № 1058-VІ, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього ОСОБА_2, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього ОСОБА_2 нараховуються страхові внески.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що протягом жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_1, будучи зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності, сплату страхових внесків у розмірах, передбачених ОСОБА_2, не проводила, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 293, 12грн., що складається з суми мінімального страхового внеску та відсотку від фіксованого податку, який перераховується до Пенсійного фонду України.

Відповідно ч. 2 ст. 106 ОСОБА_2 України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього ОСОБА_2, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього ОСОБА_2, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно із ч. 3 ст. 106 ОСОБА_2, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідачу направлялась вимога № Ф 521 від 18.02.2011 року про сплату боргу в сумі 293,12 грн., отримано платником її 05.03.2012 року, проте на день звернення до суду проплати не відбулось.

Відповідно до абз. 3 ч. 12 ст. 20 ОСОБА_2 України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зобов’язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати зарплати.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (24000, м.Могилів-Подільський, вул. Коцюбинського, 62, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів - Подільському районі (24000, м. Могилів-Подільський, вул. 3-тя Гвардійська, 19, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період жовтня 2010 р. на суму 293, 12 грн. (двісті дев'яносто три гривні дванадцять копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя           Загороднюк Андрій Григорович