Судове рішення #59802914


Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 року

Рівненський міський суд в складі:

головуючої судді - Крижової О.Г.

при секретарі - ГриценюкМ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання протиправними дій та бездіяльності, донарахування сум підвищення до пенсії дітям війни та стягнення матеріальної шкоди та недоотриманої суми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними діїУПФ України у м. Рівне щодо відмови у проведенні нарахування йому державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 р. По даний час; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2006 по 31.05.2010 року. Крім того просить зобов’язати УПФ України у м. Рівне призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії у розмірі не меншому за встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком визначеної відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.06.2010 року.

В судове засіданні позивач не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач подав письмові заперечення проти позову та просив справу слухати у їх відсутність. Відповідач в запереченнях вказав, що здійснює видатки в межах бюджетних асигнувань, виплату надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 30% прожиткового мінімуму в законах про державний бюджет не передбачено. Також зазначив, що відсутня затверджена величина мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Дослідивши подані суду позовну заяву, заперечення, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відміткою внесеною до пенсійного посвідчення про наявність статусу дитини війни.

У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Щодо дії зазначеної статті у 2006 році, то відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. (із змінами внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати ЗО % надбавки до пенсії «дітям війни», то вимога позивача щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року задоволенню не підлягає.

Щодо дії зазначено статті у 2007 році, то Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 6-рп2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». А отже, з 09.07.2007 року

| дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту І 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів І загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень І статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується дії у 2008 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ, то Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. передбачена інша редакція наведеної статті, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,

: виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Положення пункту 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів і України» від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Відповідно до п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.

А відтак, позивач саме з 22.05.2008 року має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної і пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, що діяла в період до внесення змін пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-УІ (що визнані некоституційними).

Відповідно до ч.І ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008 рр.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01. по 31.03.2007р.; 410,06 грн. в період з 01.04. по 30.09.2007р.; 415,11 грн. в період з 01.10.по 31.12.2007р.; 470 грн. в період з 01.01.по 31.03.2008р.; 481 грн. в період з 01.04. по 30.06.2008р.; 482 грн. в період з 01.07. по 30.09.2008р.; 498 грн. в період з 01.10. по 01.12.2008р.

Постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», було встановлено підвищення до пенсії дітям війни в таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, а відповідно до ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2007 році підвищення до пенсії, як дитина війни не отримував.

В 2008 році позивач отримував підвищення до пенсії в розмірах, передбачених Постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530, що є значно меншим від розміру визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, суд вважає, що право позивача порушене, він має право на підвищення пенсії на ЗО % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року виходячи з мінімальної пенсії за віком, що визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Що стосується дії етапі 6 Закону У країни “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-У! у 2009 та 2010 роках, то відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” та Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» її дію не зупинено, вона є чинною. Відповідно до ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-У1 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для гич. хто відноситься до основних соціальних груп населення у розмірі, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами, цим Законом та нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Отже, з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року позивач має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Покликання відповідача на те, що діючим законодавством не передбачений обов’язок здійснювати виплати, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», судом не приймаються до уваги. Так, згідно з п. З Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та Постанови № 1261, приходить до висновку, що саме органами

ПФУ позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист 1 дітей війни».

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена 1 у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

Суд також не бере до уваги покликання відповідача на те, що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Керуючись принципом верховенства права, зазначає, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачу підвищення пенсії на ЗО % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року, а також 2009 та 2010 роки є протиправними.

Згідно зі ст. 87 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того,

' оскільки порушення щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.

Суд вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов’язку на відповідача провести належне нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009-2010 роки включно з урахуванням виплачених позивачу сум, що на думку суду відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення невиплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006 р., з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.08 р. по 21.05.2008 р. слід відмовити, так як: у 2006 році був відсутній порядок виплати такої допомоги, у період з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р., у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року - стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності із Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. діяла в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім.тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У період з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.08 р. по 21.05.2008 р. положення Законів України про державний бюджет на 2007-2008 роки, що зупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладали її в новій редакції, неконституційними не визнавались, не скасовувались, а тому підстав для їх незастосування не було.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 15, 60, 212, 214, 215, 224, 225, 226, 233 ЦПК України, Законом України «Просоціальний захист дітей війни», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо не виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01.01.2009 по 31.12.2009р., 01.01.2010р. по 31.05.2010р. - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Відінська, 41 , код ЗКПО 21098440) провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р., 01.01.2009 по 31.12.2009р., 01.01.2010р. по 31.05.2010р. з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні після проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація