Справа N 2-313 2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого- судді: Урупа І.В., при секретарі: Юрлагіної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ
Позивач в позовній заяві просить стягнути матеріальну шкоду заподіяну злочином в розмірі 13931 гр. та моральну шкоду в розмірі 15 000 гр. посилаючись на те, що винними діями відповідача був розібраний та проданий по запасним частинам належний йому автомобіль ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1. При цьому представник позивача пояснила, що автомобіль знаходився в користуванні позивача 2 місяці, протягом яких він встановив на ньому нові запасні частини, а саме: радіатор, вартістю 160 гр., стартер, вартістю 198 гр., карбюратор, вартістю 256 гр., генератор, вартістю 261 гр., піч в зборі, вартістю 314 гр., акумулятор, вартістю 157 гр., подушку під двигун, вартістю 70 гр., ремінь приводу вартістю 34 гр., фільтр повітряний, вартістю 55 гр., трос сцеплення, вартістю 88 гр., замок, вартістю 27 гр., дзеркало, вартістю 70 гр., передню фару, вартістю 200 гр., на загальну суму 1819 гр. Вартість автомобіля складає 11 992 гр. Зазначені запасні частини при визначені вартості автомобіля увійшли в її оцінку.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що відповідач відповідно до вироку суду не був визнаний винним в угоні автомобілю, а придбав його на ринку для продажу запасних частин, а тому його діями не була завдана матеріальна шкода відповідачу.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 17.10.2005 року відповідач був визнаний винним та засуджений за скоєння злочину передбаченого ст. 198 КК України при наступних обставинах.
В лютому 2003 року ОСОБА_2 маючи намір на заздалегідь не обіцяне придбання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, у невстановленої особи в м. Запоріжжя придбав автомобіль ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1, завідомо знаючи, що цей автомобіль одержаний злочинним шляхом, оскільки він продавався без документів та номерних знаків, пригнав його в гараж, який знаходиться по АДРЕСА_1, де разом з ОСОБА_3. та ОСОБА_4 розібрав його, після чого за допомогою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реалізував запасні частини з вказаного автомобілю.
Відповідно до реєстраційного талону власником автомобілю ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1.
Постановою слідчого від 18.02.2003 р. ОСОБА_1 визнаний потерпілим по кримінальній справі.
Відповідно до вимог ст. ст. 386, 387 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, а також витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно з вимогами ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Оскільки відповідач був визнаний винним та засуджений за скоєння злочину, об'єктом якого визнано майно, що належить позивачу на праві особистої власності суд вважає, що він повинен нести матеріальну відповідальність перед потерпілим.
Згідно з акту НОМЕР_2 товарознавської експертизи дійсна вартість автомобілю ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 складає 11 992 гр. Саме ця сума і підлягає стягненню на користь позивача.
Вимоги позивача про стягнення 1819 гр. - вартості запасних частин, а саме радіатору, вартістю 160 гр., стартеру, вартістю 198 гр., карбюратора, вартістю 256 гр., генератора, вартістю 261 гр., пічі в зборі, вартістю 314 гр., акумулятора, вартістю 157 гр., подушки під двигун, вартістю 70 гр., ременя приводу вартістю 34 гр., фільтру повітряного, вартістю 55 гр., тросу сцеплення, вартістю 88 гр., замка, вартістю 27 гр., дзеркала, вартістю 70 гр., передньої фари, вартістю 200 гр., які були встановлені останнім на автомобіль не підлягають задоволенню. Позивач не надав суду доказів понесених ним затрат на зазначену суму. Крім того, дані комплектуючи входять до складу автомобілю, дійсна вартість якого належить стягненню на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 81 п.5 КПУ України гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій повертаються їх законним володільцям.
Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 17.10.2005 року потерпілому ОСОБА_1. на відповідальне зберігання були передані комплектуючі до автомобілю ВАЗ 21093 а саме: коробка переміни передач, головка блоку циліндру, колеса з дисками, передні праві двері, кришка багажнику, передня стійка з ступицею, піч, комплект сидінь 4 шт., 2 шт. бампера- передній, задній, обліцівка від радіатора 2 шт., капот пер., вакуум поршн., блок предохранителей, облецівка салону 31 шт., щиток приборів -2 шт., впускний колектор, повітряний фільтр (корпус), привід стеклопід'ємника 2 шт., впускний колектор, фонар задній, фонар освітлення салону, глушитель, радіатор, резинові коврики 5 шт., насос ніжний, стійка газова багажнику.
Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. із змінами від 25.12.1992 р. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна у разі відмови законних володільців від одержання речей, які були об'єктом злочинних дій внаслідок втрати ними,первісних якості і вартості, що сталося з вини підсудного, з нього
2
стягується вартість речей і приймається рішення про їх реалізацію. Виручені при цьому суми підлягають заліку на відшкодування матеріальної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача відмовилася від одержання зазначених комплектуючих у зв'язку з втратою первісної якості майна, наполягає на стягненні вартості автомобілю. Таким чином, передані на відповідальне зберігання комплектуючі до автомобілю, що є об'єктом злочину, належать реалізації, а виручені від цього гроші заліку в рахунок відшкодування шкоди.
Відповідно з вимогами ст. 28 УПК України, потерпілий, т.б. особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ст.49 КПК України) вправі пред'явити цивільний позов про стягнення моральної шкоди.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 гр., належать задоволенню частково на суму 5000 гр., т.я. йому у зв'язку з скоєнням злочину були завдані моральні страждання. В наслідок скоєння злочину було знищено майно, яке належало ОСОБА_1. на праві особистої власності, у зв'язку з чим був порушений звичній спосіб його життя, він був змушений приймати додаткові зусилля для організації своєї праці та життєдіяльності, що спричинило додаткові незручності та переживання.
Стягненню з відповідача підлягають також витрати на проведення товарознавської експертизи в розмірі 120 гр.
Керуючись ст.ст. 11,60, 212 ЦПК України, ст.ст. 23,1166,1167 ЦК України, 28,49,50,81 КПК України,
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11992 гр., моральну шкоду в розмірі 5000 гр., та витрати понесені на проведення товарознавської експертизи в розмірі 120 гр., а всього 17 112 гр.
В іншій частині позову відмовити.
Речові докази, які були об'єктом злочину, т.б. комплектуючі до автомобілю ВАЗ 21093 б/у, а саме: коробка переміни передач, головка блоку циліндру, колеса з дисками, передні праві двері, кришка багажнику, передня стійка з ступицею, піч, комплект сидінь 4 шт., 2 шт. бампера- передній, задній, обліцівка від радіатора 2 шт., капот пер., вакуум поршн., блок предохранителей, облецівка салону 31 шт., щиток приборів -2 шт., впускний колектор, повітряний фільтр (корпус), привід стеклопід'ємника 2 шт., впускний колектор, фонар задній, фонар освітлення салону, глушитель, радіатор, резинові коврики 5 шт., насос ніжний, стійка газова багажнику, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 відповідно до вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 17.10.2005 року реалізувати, виручені гроші залічити в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий зір на користь держави в розмірі 128 гр. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі ЗО гр. на р/р 37311050000607 в УДК в Запорізькій області МФО 813015, ЄДПРОУ -26316700
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський
міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви, про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.