ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р. | № 2-30/13201-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Дерепи В.І. |
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В. |
з участю представників: позивача: відповідача: | Манелюк Д.В. Качуровський К.О. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" |
на рішення та постанову | господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 р. |
у справі | № 2-30/13201-2006 |
за позовом | відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" |
до | відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" |
про | стягнення 18 183 грн. |
|
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 18 183 грн. штрафних санкцій, з яких 16 929 грн. –пеня за прострочку заміни неякісної продукції, 1 254 грн. – штраф за поставку неякісної продукції.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2006 р. (суддя Ловягіна Ю.Ю.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. (головуючий –Плут В.М., судді –Горошко Н.П., Щепанська О.А.), в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами 03.03.2004 р. було укладено договір поставки № 402-08-01/04, на підставі додаткової угоди до якого від 05.08.2005 р. згідно специфікації №9 відповідач за видатковою накладною № 1167 від 28.10.2005 р. та довіреності ЯКС № 324392 від 26.10.2005 р. передав позивачеві зварювальний апарат АДД –4002 У1, що був оплачений позивачем 10.10.2005 р. платіжним дорученням № 7977 за рахунком-фактурою № 0802 від 10.10.2005 р.
Згідно з ч.1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
31.10.2005 р. позивачем були складені акти приймання продукції за якістю № 755 та № 01/755, згідно яких рама напівпричепа агрегату іржава, на шині одного з коліс є тріщини.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того позивачем при складанні зазначених актів були порушені вимоги Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7.
Разом з тим висновки суду про те, що зазначений в акті № 01/755 номер ДГСТ 2402-79 не відповідає п.2.4 договору, в якому вказано, що товар має відповідати ДГСТу 15150-69, є помилковим, оскільки згідно вказаного пункту цей ДГСТ стосувався товару, зазначеного в додатку № 1 –реостат баластний (а.с.20).
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд в порушення вимог ст. ст.43, 101 ГПК України не дав ніякої юридичної оцінки наданим позивачем додатковим доказам –акту приймання ТМЦ по кількості, якості й комплектності від 07.04.2006 р., накладній № 3080 від 06.04.2006 р. (а.с.87-88), з яких вбачається, що відповідачем було поставлено шасі на зварювальний апарат АДД -4002 У1, причина поставки якого –сервісна заміна, та не навів доводів, з яких він відхиляє клопотання позивача про прийняття цих додаткових доказів, що не були надані суду першої інстанції з поважних, на думку позивача, причин.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, оскільки вони постановлені при неповно з’ясованих обставинах, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати обставини та причини заміни відповідачем шасі до зварювального агрегату, чи була пов’язана ця заміна з поставою неякісного товару, наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктами 9.2, 9.3 договору поставки, дотримання позивачем встановленого ч.8 ст. 269 ГК України шестимісячного строку для пред’явлення позову, що випливає з поставки товарів неналежної якості, наявність передбачених ст. 233 ГК України обставин, що підлягають з’ясуванню при стягненні штрафних санкцій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 р. у справі за № 2-30/13201- 2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко