АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/728/16Головуючий по 1 інстанції

Категорія : скарга на ухвалу ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «777» про стягнення боргу,

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2014 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «777».

Одночасно позивач ОСОБА_6 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив:

Заборонити ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншим особам здійснення будь-яких дій, спрямованих на відчуження (передачі в інший спосіб третім особам) належних їм корпоративних прав у ТОВ «777»;

Заборонити ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншим особам здійснення будь-яких дій, спрямованих на відчуження належного ТОВ «777» будь-якого майна, в тому числі автозаправної станції в цілому та дій по передачі належного ТОВ «777» будь-якого майна у користування третім особам;

Заборонити ОСОБА_8 та іншим особам здійснення будь-яких дій, спрямованих на відчуження квартири АДРЕСА_1 та дій по передачі квартири у користування третім особам, у тому числі дій по реєстрації будь-яких осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_2;

Ухвали про забезпечення позову - направити для виконання до Баглійського відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції та державному реєстратору єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області;

Зобов’язати Баглійський відділ ДВС Дніпродзержинського МУЮ та державному реєстратору єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області повідомити суд про виконання ухвали про забезпечення позову.

ОСОБА_6 обгрунтовував заяву про забезпечення позову тим, що відповідачі ухиляються від сплати своїх боргових зобов’язань і після отримання в липні 2013 року його письмової вимоги про повернення коштів почали терміново продавати своє майно, в тому числі свої корпоративні права в суб’єкті господарювання, а неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим, в подальшому, виконання постановленого судом рішення по даній справі.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Згідно вимог статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

При цьому, виходячи із змісту ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

У п.3 цієї ж Постанови зазначено, що згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Також, п.4 вказаної Постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до вимог закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити такі заходи забезпечення позову, які безпосередньо впливають на вирішення питань, пов’язаних із майном та майновими правами товариства з обмеженою відповідальністю «777», яке не є відповідачем в даній справі, а було залучене згідно ухвали суду лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Є необґрунтованими посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не зазначено, які саме права ТОВ «777» порушуються заходами забезпечення позову та зазначає, що оскільки інших учасників ТОВ «777» окрім відповідачів по справі не було, а тому обмежити права інших учасників товариства своєю заявою він не міг.

Однак, права юридичної особи та права фізичної особи - учасника товариства в контексті вимог закону не є тотожними поняттями.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 80, 83 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч. 1 ст.100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншим особам.

Таким чином, майно (майнові права) фізичних осіб – відповідачів (учасників товариства) та самої юридичної особи -ТОВ «777» не співпадають.

Згідно ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходиться у нього, або у інших осіб.

Оскільки позивач – ОСОБА_6 просив накласти заборону ОСОБА_8 та іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного ТОВ «777» будь-якого майна, в тому числі автозаправної станції в цілому та інших дій по передачі належного товариству з обмеженою відповідальністю «777» майна в користування третім особам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що це порушує права ТОВ «777», як особи, яка не є відповідачем по даній справі, у зв’язку із чим обгрунтовано відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_6

Оскільки ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року постановлена із додержанням вимог процесуального закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «777» про стягнення боргу – відхилити, зазначену ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :