ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 р. | № 8/213-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Ходаківської І.П. |
суддів : | Савенко Г.В. Данилової Т.Б. |
перевіривши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року |
у справі | № 8/213-06 господарського суду Полтавської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцьке АТП-15307” |
до третя особа | Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” Кременчуцька міська рада |
про та за зустрічним позовом до про | усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцьке АТП-15307” зобов’язання укласти договір суборенди земельної ділянки |
за участю представників сторін:
позивача: Горобенко Т.В. дов. № 05/08-67 від 04.04.05
Моцаренко І.В. посв. № 4 –голова правління
відповідача: Гонтар В.М. дов. від 01.11.06 № 1112
третьої особи: не з’явились
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 29.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Склад колегії суддів змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України за № 02-12.2/57 від 28.03.2007 року.
У зв’язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у складі: головуючого –Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилова Т.Б. (зазначене розпорядження міститься у матеріалах справи).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.09.2006 року первісний позов було задоволено, а саме: зобов'язано ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД” усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 1415 кв.м., що перебуває в користуванні ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307” на підставі договору оренди землі від 19.10.2005 року шляхом відновлення стану земельної ділянки, що був до будівництва на ній автозаправної станції; зобов'язано ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД” провести демонтаж належного йому обладнання, що знаходиться на земельній ділянці за власні кошти; присуджено до стягнення з ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД” на користь ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307” 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
За наслідком перегляду зазначеного рішення в апеляційному порядку 13.12.2006 року Київським міжобласним господарським судом було прийнято постанову якою рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, до Вищого господарського суду України звернулось із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” в якій просить прийняті у справі судові акти скасувати, оскільки вони винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права: п.2 ст.417 Цивільного кодексу України, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Як зазначає скаржник, порушення вказаних норм призвели до прийняття незаконних рішень.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, Кременчуцькою міською радою відповідно умов договору оренди землі від 19.10.2005 року в строкове платне користування ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307” було передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 65189 кв.м. по вул. Київській, 65/2 в м. Кременчук строком до 01.08.2010 року.
Між ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307” та філією “Центр-2” було укладено договір суборенди земельної ділянки від 01.01.2003 року. Відповідно умов зазначеного договору, позивач (суборендодавець) надав відповідачу (орендарю) земельну ділянку площею 1415 кв.м., яка розташована по вул. Київській, 49/2 в м. Кременчук строком до 31.12.2003 року.
За згодою сторін строк дії вказаного договору було продовжено на 2004, 2005 р.р.
Позивачем - Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцьке АТП-15307” було направлено лист відповідачу (№ 04/04-444 від 26.12.2005 року), яким повідомлялось, що договір суборенди земельної ділянки на 2006 рік продовжуватись не буде, у зв’язку з будівництвом АГНКС та просив відповідача звільнити займану територію (аркуш справи 19).
Позивачем були надіслані відповідачу повторні листи, в яких він вимагав проведення демонтажу обладнання , що знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в оренді.
Однак, як підтверджено матеріалами справи, вказані звернення позивача, відповідачем залишені без відповіді.
Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач вказаною земельною ділянкою користується на законних підставах, а тому правомірно вимагає усунення перешкод у користуванні нею шляхом проведення відповідачем демонтажу обладнання АЗС з огляду на наступне.
Згідно до п.2.4.1. договору суборенди земельної ділянки від 01.01.2003 року передбачено, що земельна ділянка в разі припинення або розірвання договору суборенди повертається в стані не гіршому, ніж була передана в оренду.
Наявність на даній земельній ділянці обладнання, що належить відповідачу, порушує законні права на користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, згідно ч.3 п. б ст. 152 Земельного кодексу України, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права, і запобіганні вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно до ст. 417 Цивільного кодексу України в разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.
Тобто, Цивільний кодекс надає сторонам можливість урегулювати зазначені правові відносини за домовленістю.
У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмежено відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” подало зустрічний позов.
Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцьке АТП-15307” було подано відзив на зустрічну позовну заяву.
У зустрічному позові ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД” було зазначено, що АЗС, яка знаходиться на спірній земельній ділянці була побудована на підставі дозволу Кременчуцького міськвиконкому № 1174 від 17.10.1996 року. Відповідач за зустрічним позовом проти будівництва не заперечував, що підтверджується листами від 19.06.1996 року.
Листами від 01.02.2006, 09.02.2006, 14.03.2006 р.р. ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД” було запропоновано викупити у ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307” АЗС по залишковій вартості.
Вартість земельної ділянки визначена в договорі між Кременчуцькою міською радою та ВАТ “АТП-15307” та становить 52156,90 грн. Залишкова вартість АЗС, станом на 01.06.2006 року складає - 94255,10 грн., що підтверджується довідкою бухгалтерії ТОВ “Будівельна фірма “Центр ЛТД”.
Судова колегія ознайомившись із документами, які містяться в матеріалах справи вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного та обгрунтованого висновку, щодо безпідставного посилання позивача по зустрічному позову на норму п. 2 ст. 417 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.
У відповідності до п.2 ст. 417 ЦК України в разі, якщо вартість споруди на земельній ділянці явно вища ніж вартість самої ділянки суд може, з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником споруди земельної ділянки на якій вона розміщена чи про викуп власником земельної ділянки спору або визначити умови користування земельною ділянкою власником споруди на новий строк.
Викупити земельну ділянку можливо лише у власника, в той час, як відповідачем по зустрічному позову є позивач по первісному позову - орендар спірної земельної ділянки, тобто зазначені вимоги не можуть бути направлені до позивача по первісному позову, а тому господарськими судами правильно застосовано п. 1 ст. 417 ЦК України.
Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що твердження скаржника про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, судова колегія приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування апеляційної постанови (якою рішення господарського суду залишено без змін) не має.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Центр ЛТД” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року у справі № 8/213-06 залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Г.Савенко
Т.Данилова