У Х В А Л А

17 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року та рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватне підприємство «Інтерком», про визнання недійсним споживчого кредитного договору та додаткових угод, додаткових договорів та договорів про внесення змін та доповнень до нього,

в с т а н о в и л а :

Комсомольський районний суд м. Херсона рішенням від 29 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив, визнав недійсним кредитний договір від 19 травня 2008 року з додатками до нього від 11 грудня 2008 року, 28 липня й 20 вересня 2010 року, 12 березня 2013 року з моменту його укладення, застосував наслідки недійсності, зобов'язавши ПАТ «Банк «Форум» повернути ОСОБА_4 отримані кошти в розмірі 108 тис. 833 долара США 67 центів й зобов'язавши ОСОБА_4 повернути ПАТ «Банк «Форум» отримані кошти в розмірі 115 тис. доларів США.

Апеляційний суд Херсонської області рішенням від 22 грудня 2015 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року в частині застосування двосторонньої реституції змінив та зобов'язав ОСОБА_4 повернути ПАТ «Банк «Форум» отримані кошти в розмірі 6 тис. 166 доларів США 33 цента. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 травня 2016 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Ларченко І.М. відхилив, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року залишив без змін.

У серпні 2016 року до Верховного Суду України звернулось ПАТ «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року та рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 2, 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

На обґрунтування своїх вимог заявник надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року та постанову Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року (справа № 6-1341цс15).

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про визнання недійсним кредитного договору та додатків до нього. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час укладення спірного договору позивач не мав реальної змоги надати дійсну оцінку його умовам та наслідкам його укладення. Крім того, умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки. При цьому суд виходив з того, що сторони, підписавши спірний договір, досягли згоди між собою щодо всіх істотних його умов, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позичальнику було надано повну інформацію про кількість кредитних періодів, дат та сум платежів, залишку заборгованості, вартості послуг, пов'язаних з укладенням кредитного договору. Укладаючи договір в іноземній валюті сторони приймали на себе ризики на випадок зміни валютного курсу.

У судовому рішенні, наданому заявником на підтвердження підстави для перегляду судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, та в судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, наявні різні фактичні обставини справи, що не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року (справа № 6-1341цс15) викладено правовий висновок про те, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. У цій справі суди, встановивши, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачці документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до кредитного договору «Загальна вартість кредиту» та «Графік погашення кредиту», які підписані позивачкою, міститься повна інформація стосовно умов кредитування, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договору споживчого кредиту та договору іпотеки й правильно застосували положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Висновок суду касаційної інстанції в ухвалі, яку просить переглянути заявник, не суперечить правовому висновку викладеному у зазначеній постанові Верховного Суду України, оскільки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року та у справі, за результатами перегляду якої Верховним Судом України прийнято надану для порівняння постанову, наявні різні фактичні обставини.

За таких обставин вважати заяву ПАТ «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватне підприємство «Інтерком», про визнання недійсним споживчого кредитного договору та додаткових угод, додаткових договорів та договорів про внесення змін та доповнень до нього за заявою публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року та рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 липня 2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук