Спр. №1-27 /2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2009 року                                         м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

в складі судді Гавриш М.З. при секретарі  Єгоровій Л.І. з участю прокурора Янєва В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія кримінальну справу  № 22200800272 по звинуваченню

ОСОБА_1

росіянина, громадянина України, який народився  16.05.1971 року  в місті Кілія Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, осіб на утриманні  не має, працездатного, постійної роботи не має, проживає  в місті Кілія одеської області вул.. Севастопольська 53, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого

у вчиненні  злочину, передбаченого ст.  164 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 зобов»язаний  згідно постанови  Кілійського районного суду Одеської області від 29.07.1994 року  по цивільній  справі № 2- 389/1994 року  щомісячно починаючи з 08 червня 1994 року  по 21 вересня 2010 року  сплачувати аліменти в розмірі  ?  частки від всіх видів доходу на користь ОСОБА_2 на утримання сина  ІГОРЯ, ІНФОРМАЦІЯ_3, але з лютого 2006 року   кошти на утримання дитини  без поважних причин  не виплачує,  заборгованість по аліментам  станом на 01. 10.2008 року   склала  6340 грн 08 коп., чим вчинив злісне ухилення від сплати   встановлених судом коштів на  утримання дитини.

Висновки суду про винність  підсудного  у   вчиненні злочину   ґрунтуються на доказах, безпосередньо  досліджених судом при розгляді даної справи.

    Підсудний на слідстві і в судовому засіданні свою вину визнав повністю,  пояснив, що   аліменти виплачував , поки мав постійну  роботу.  В 2006 році після звільнення з  ВАТ « Агробуд»  працює за наймом  на тимчасових роботах.  Крім сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в другому шлюбі має ще трьох синів -  ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та  ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно яких в 2008 році був  позбавлений батьківських прав , а до того був зобов’язаний за рішенням суду виплачувати аліменти  на користь ОСОБА_7 . Також  підсудний вказує, що проживає окремо від сім»ї і жодних повідомлень щодо наявності боргу   не отримував, вважав, що   матір ОСОБА_3,  ОСОБА_8 відмовилась від аліментів.

Потерпіла   в судовому засіданні пояснила, що   після розлучення з підсудним  в 1994 році подала позов про стягнення аліментів, які  ОСОБА_1 завжди виплачував нерегулярно, а останні роки взагалі перестав надавати кошти на утримання сина ОСОБА_3, крім якого на її утриманні знаходяться ще двоє неповнолітніх доньок. Потерпіла вказує, що є інвалідом 2 групи, крім пенсії ніякого доходу не має.

    Крім   зізнання вина  підсудного також доказується сукупністю зібраних  та досліджених доказів по справі :  

 - постановою   Кілійського районного суду Одеської області по справі  № 2- 389/1994 р. , яка свідчить про  обов’язок  підсудного за судовим рішенням від 29.07.1994 року     виплачувати щомісячно кошти на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_3  / ар.с.115/

-  розрахунком відділу ДВС Кілійського РУЮ  про  наявність заборгованості  по аліментам у боржника, який свідчить  про  ухилення від сплати аліментів з 2006 року / ар.с  10)

- довідкою  Кілійського районного центра зайнятості  про те, що підсудний не знаходиться на обліку / ар.с. 22/

- підсудний є працездатною осою, на обліку в ПФУ не знаходиться, з 2004 року  перебуває на диспансерному обліку в ЦРЛ з діагнозом «Хронічний алкоголізм ІІ ст..».

- рішенням Кілійського районного суду Одеської області  від 30.09.2008 року  по цивільній справі  № 2-2595/2008 року ОСОБА_1 позбавлений  батьківських прав відносно  синів:  ГОРБАЧОВА ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ГОРБАЧОВА ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ГОРБАЧОВА   В»ЯЧЕСЛАВА, ІНФОРМАЦІЯ_10, які передані органу опіки та піклування із стягненням з  батька дітей аліментів на їх утримання   в розмірі 1/3 частки від доходу

Сукупність наведених та оцінених судом доказів  переконують суд,   що  підсудним вчинено  злісне ухилення  від сплати встановленого рішенням суду  коштів на утримання дитини, кваліфікацію злочину за ознаками   ч.1 ст.164 КК України суд вважає правильною.

    При призначенні міри покарання суд враховує, що  вчинено злочин невеликої тяжкості. Обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання  досудовим слідством та судом  не встановлено.  

Суд враховує також, що підсудний вперше вчинив злочин,     є працездатною особою, постійної роботи не має, зобов’язаний сплачувати  аліменти ще на трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується  в цілому позитивно ,  тому  суд, враховуючи думку потерпілої ,  вважає  можливим   виправлення ОСОБА_9   без ізоляції від суспільства і обирає  покарання   у виді громадських робіт  на строк,  максимально передбачений законом.

 Речові докази по справі  відсутні.

Цивільний позов  підлягає залишенню без розгляду  із роз’ясненням  потерпілій  права на звернення до суду в порядку цивільно- процесуального законодавства.

    Керуючись ст.. ст.. 323,324,334,335 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1   винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 Кримінального Кодексу України  і призначити  покарання  у виді   громадських робіт   строком 120  годин .

Запобіжний захід до набрання вироком чинності  не змінювати, залишити підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя                        М.З. Гавриш