Справа № 22-10149                             головуючий 1 інстанції- Остапчук Т.В.

Доповідач- Столбун В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - Столбун В.І, суддів Волошиної В.М., Желепи О.В. при секретарі Денисенко С.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2007 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І., пояснення осіб, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

встановила:

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 14 795 грн. невиплачених дивідендів та 3000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 17.11.1997р. він уклав договір на придбання 2500 простих іменних акцій загальною вартістю 250 грн., згідно з яким відповідач зо-бов»язувався виплачувати дивіденди щорічно за підсумками роботи Банку за звітний період у розмірах та строки, встановлені зборами акціонерів. Проте, з 2002 року ніякі нарахування та виплати не проводились.

На його письмове звернення до відповідача з даного приводу, отримав відповідь про те, що з 2002 року по 2004 рік включно всі отримані прибутки спрямовувались до резервного фонду. Вважає, що така відповідь є неправдивою, а його право порушеним.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 23.10.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В скарзі посилається на те, що висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Суд залишив поза увагою договір на якому ґрунтуються правовідносини між сторонами, не дав правової оцінки діям відповідача, помилково витлумачив закон про право і компетенцію загальних зборів, судове заедания було проведено поверхово.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.1997 року між ОСОБА_1. та відповідачем був укладений договір № 725/862 про продаж простих іменних акцій. Згідно з цим договором ОСОБА_1 придбав 2500 акцій загальною вартістю 250 грн. При цьому Банк зобов»ячався виплачувати дивіденди за підсумками роботи за звітний період у розмірах та у строки, які встановлені загальними зборами акціонерів.

На даний час позивач є власником 4450 акцій.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що неправомірних дій, які б порушували права позивача з боку відповідача не встановлено.

Колегія погоджується з таким висновком.

Частиною 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що до компетенції загальних зборів акціонерів належить затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Вказана норма закону узгоджується і з п. 7.2.6. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

Згідно зі ст. 15 цього закону чистий прибуток товариства є його власністю і залишається у його повному розпорядженні. Товариство у відповідності до установчих документів самостійно визначає напрямки використання прибутку.

Отже, право акціонера на отримання дивідендів виникає після прийняття рішення про виплату дивідендів загальними зборами акціонерів.

З протоколів загальних зборів акціонерів, копії яких є в матеріалах справи вбачається, що в спірний період рішення про виплату дивідендів акціонерам не приймались.

Суд повно і об*єктивно з*ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313,315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.     

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути/оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.