ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

              Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства „Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин” на рішення господарського суду Луганської області від 5 жовтня 2006 року у справі №4/369 за позовом державного відкритого акціонерного товариства „Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин” до державного підприємства „Луганськвугілля” про стягнення суми,-

                                 ВСТАНОВИВ:

У  серпні 2006 року державне відкрите акціонерне товариство „Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства „Луганськвугілля” про стягнення заборгованості за виконанні роботи у сумі 666860,61 грн.

Позивачем подано до господарського суду заяву про зміну підстави позову. З урахуванням  зазначеної заяви,  позивач просив змінити підставу позову з контракту № 2/01-1/01/31 від 01.03.2001  на договір № 2-6/12/14д від 23.12.1996, контракт № 2 від 19.01.1998 і  контракт № 2-8/12/320д від 25.12.1998 і акти виконаних робіт по формі КБ-2в,КБ-3 за 1997,1998,1999 роки .

Рішенням господарського суду Луганської області   від 05 жовтня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким  визнати поважними причини пропуску строку позовної давності і прийняти рішення про задоволення позову,  посилаючись на те, що   місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення  порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив  на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Доповідач : Гончарук П.А.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір підряду на капітальне будівництво № 2-6/12/14д від 23 грудня 1996 року,  на 1997 рік по об'єкту ”Вентиляційна свердловина діаметром 3500х16мм, глибиною 680м на “Шахті ім. 19 з'їзду КПРС ”П.О.”Луганськвугілля”, згідно якого відповідач замовляє і оплачує, а  позивач   зобов'язаний згідно проекту , затвердженого у встановленому діючим законодавством порядку, робочими кресленнями, переданим на виконання робіт, відповідно з нормами будівельного виробництва і узгодженим графіком виробництва будівельно - монтажних робіт в строк  з 01 січня 1997року по 31 грудня 1997 року здійснити будівництво даного об'єкту.             Крім того, між сторонами у справі було укладено  контракт № 2-8/12/320 від 25 грудня 1998 року, № 2 від 19 січня 1998 року, якими було передбачено умови розрахунку за договором № 2-6/12/14д від 23 грудня 1996 року.

Позивач виконав роботи передбачені умовами договорів, але зобов'язання по оплаті за виконані роботи відповідач виконував несвоєчасно і не у повному обсязі. В результаті порушення строків розрахунку за виконані роботи за період з 1997р. по 1999р. загальна сума заборгованість відповідача  складає 666860,61 грн., у зв'язку з чим  позивач  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Відмовляючи в позові господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено без поважних причин строк позовної давності для звернення з позовом до суду за захистом порушеного права, що є підставою для відмови в позові.

Проте з висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ст.ст 76, 80 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою  для відмови в позові.

Висновок суду  про пропуск позивачем строку позовної давності до пред'явлення  позову не відповідає  вимогам вказаних норм матеріального права.

Як вбачається з судового рішення ( абз.3 стор.5), судом не встановлено, з якого строку  та терміну у позивача виникло право на позов і в той же час зроблено висновок  про пропуск ним строку позовної давності, встановленого для пред'явлення  позову.

Відтак, ухвалене у справі судове рішення не може вважатись законним, а тому підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи суду слід більш ретельно перевірити доводи кожної із сторін, з'ясувати їх права і обов'язки, визначити початок перебігу строку позовної давності по кожній підставі позовних вимог, і в залежності  від  встановленого та вимог закону  вирішити спір.

     Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства „Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 5 жовтня 2006 року у справі № 4/369 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Головуючий          Перепічай В.С.

Судді                                                                                   Вовк І.В.

                                                                                                 Гончарук П.А.