ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/20987/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року

у справі № 750/6212/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора 3 батальйону 10 роти управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Микули Д.В.

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з адміністративним позовом до інспектора 3 батальйону 10 роти управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Микули Д.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2016 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу суду першої інстанції від 30 червня 2016 року залишено без руху та встановлено строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу повернуто позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків вказаних в ухвалі від 19 липня 2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою та посилаючись на порушення норм процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Не погодився позивач також з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року з мотивів порушення судом норм процесуального права, про що звернувся із касаційною скаргою з аналогічними вимогами.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням наступного.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

За правилами частини четвертої вказаної норми особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Виходячи з положень зазначеної статті, у випадку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної іншим органом (посадовою особою), окрім суду, особа, яка оскаржує таке рішення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, враховуючи, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ), переважному застосуванню підлягає спеціальна норма, тобто норма, передбачена КУпАП, а не загальна.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вказує на наявність правових підстав для задоволення касаційних скарг ОСОБА_3 та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, судові рішення апеляційної інстанції підлягають скасуванню через порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

Ю.К. Черпак