ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 квітня 2007 р.

№ 6/676

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді

Дерепи В.І.

суддів :

Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Обласного комунального підприємства “Луганськводоканал”

на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.07

у справі

№ 6/676

господарського суду

Луганської області

за позовом

Обласного комунального підприємства “Луганськводпром”

до	Обласного комунального підприємства “Луганськводоканал”

про	стягнення 301016,49 грн.

за участю представників від:

позивача

Ключнікова С.І. (дов. від 17.11.06)

відповідачів

Бондаренко А.О. (дов. від 15.01.07)

В С Т А Н О В И В :

Обласне комунальне підприємство "Луганськводпром" звернулось до  господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства "Луганськводоканал" заборгованості у сумі 301016 грн. 49 коп. за товарно-матеріальні  цінності, які отримані останнім за укладеним між сторонами договором купівлі продажу №328 від 19.12.05.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.06 (суддя Василенко Т.А.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бойченка К.І., суддів: Баннової Т.М., Медуниці О.Є.), позов задоволений у повному обсязі. Судові акти мотивовані тим, що матеріалами справи доведено, що відповідач отримав від позивача продукцію, але не оплатив її.

Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що судами невірно оцінені матеріали справи, зокрема, неправомірно визнано, що відповідач отримав товар, в той час, як товар фактично отриманий не був.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між позивачем  та відповідачем 19.12.05 укладений договір купівлі-продажу №328. За умовами даного договору продавець (позивач у справі) зобов'язався передати покупцю (відповідачу у справі) товар, а останній зобов'язався прийняти товар і оплатити.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача у справі) після отримання товару не пізніше 5 банківських днів.

На виконання умов цього договору на підставі довіреності ЯЛЖ №517296 від 19.12.05 за накладною №РН-0000012 від 22.12.05 відповідач отримав матеріали на суму 401016,49 грн. Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу №328 від 19.12.05 (в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.06) відповідач зобов'язаний був здійснити оплату частинами, а саме: 15.04.06 - 50000 грн. 00 коп., 15.05.06 - 50000 грн. 00 коп., 15.06.06 -50000 грн. 00 коп., 15.07.06 - 50000 грн. 00 коп., 15.08.06 - 50000 грн. 00 коп., 15.09.06 -51016 грн. 49 коп. Станом на 07.11.06 за відповідачем існувала заборгованість у сумі 301016 грн. 49 коп.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.06 по справі №4/270 залишене без змін рішення господарського суду Луганської області від 20.06.06, яким стягнуто з ОКП "Луганськводоканал" на користь ОКП "Луганськводпром" борг у сумі 100000 грн. 00 коп., а також судові витрати.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.06 по справі №4/270 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.06 встановлено наступне.

Згідно договору купівлі-продажу №328 від 19.12.05 позивачем відпущений товар відповідачу на суму 401016 грн. 49 коп. за видатковою накладною № РН-0000012 від 22.12.05. Відповідач, в порушення умов п. 5.1 договору, не перерахував 100000 грн. 00 коп., які були стягнуті з ОКП "Луганськводоканал" на користь ОКП "Луганськводпром".

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, судами правомірно визнано преюдиційним факт укладання між сторонами договору купівлі-продажу №328 від 19.12.05, факт реалізації позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною №РН-0000012 від 22.12.05 на підставі цього договору на загальну суму 401016 грн. 49 коп., факт визначення сум і строків оплати за отримані товарно-матеріальні цінності згідно видаткової накладної №РН-0000012 від 19.12.05, які встановлені рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.06 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.06 по справі №4/270 при вирішенні між ОКГ "Луганськводпром" та ОКП "Луганськводоканал" іншого спору.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (аналогічні положення містяться в ст.ст. 525, 526 ЦК України). Таким чином, судами правомірно задоволено позов, оскільки факт отримання товару відповідачем та його неоплата в установлений строк встановлені судами та підтверджуються матеріалами справи.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства “Луганськводоканал” залишити без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.07 у справі № 6/676 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко