Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2009 р. справа № 2а-9641/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ісаєнко Ю.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю
представника позивача Крамінської О.І.
представник відповідача Самойленко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого воєнізованого гірничорятувального загону до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про часткове скасування припису №05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р.
встановив:
Позивач, Перший воєнізований гірничорятувальний загін, звернувся до суду із позовом до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про часткове скасування припису №05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем проведено дві перевірки – 26 березня 2009 р. з питань додержання законодавства про працю та 24 квітня 2009 р. з питання правильності розрахунку середньомісячної заробітної плати потерпілим на виробництві для призначення страхових виплат. За результатами перевірки складено акт від 24 квітня 2009 р. №05-05-061/0027, на підставі якого внесено припис №05-05-061/0027-0024. Позивач вважає зазначений припис неправомірним з наступних підстав.
Щодо оформлення акту та припису, позивач посилається на те, що за результатами кожної перевірки обов’язково складається акт перевірки, який оформлюється останнім днем проведення перевірки. Таким чином, позивач вважає, що за результатами проведення 26.03.2009 р. перевірки з питання додержання законодавства про працю відповідачем не оформлений та не наданий акт; 24.04.2009р. за результатами другої перевірки був складений акт, в якому безпідставно об’єднано результати обох перевірок, проведених у різні періоди. Відповідно до законодавства, припис оформлюється днем підписання акту. Акт №05-05-061/0027 від 24 квітня 2009 р. підписаний загоном 28 квітня 2009 р., дата підписання акту перевірки відповідачем не зазначена. Позивач вважає, що в порушення законодавства, припис №05-05-061/0027-0024 необґрунтовано оформлено відповідачем 08 травня 2009 р.
Щодо порушення ст. 32 КЗпП України, встановленого актом перевірки, в частині порушення строку попередження про зміну істотних умов праці (зменшення доплати за роботу у нічний час з 01.01.2009 р.) позивач вважає, що у зв’язку з відсутністю належного фінансування видатків з Державного бюджету України, позивач, як роботодавець не мав можливості виплачувати в новому бюджетному періоді, тобто з 01.01.2009 р. працівникам доплату за роботу в нічний час у колишньому розмірі – 40% посадового окладу. Зміни в законодавстві у грудні 2008 р., виключили можливість попередження працівників не менш, ніж за два місяці про зміну розміру доплати за роботу в нічний – 20%. Тобто, позивач вважає, що неможливість проведення доплати за роботу в нічний час у колишньому розмірі – 40% посадового окладу у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, не є винним діянням першого воєнізованого гірничорятувального загону.
Щодо порушення ст. ст. 39, 44 КЗпП України, встановленого актом перевірки, в частині невиплати вихідної допомоги працівникам, звільнених за ст. 39 КЗпП України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 позивач посилається на те, що в березні 2009 р. зазначеними працівниками було подано заяви про розірвання контракту у зв’язку з порушенням уповноваженим органом законодавства про працю. За результатами розгляду заяв, працівникам надана мотивована відповідь про незгоду позивача як роботодавця з підставами для дострокового розірвання контракту у зв’язку з невиконанням загоном законодавства про працю. Після отримання від загону мотивованої відповіді, працівники не приступили до виконання своїх трудових обов’язків, чим підтвердили незгоду з позицією загону і своє бажання розірвати контракт. У зв’язку з цим, 13 березня 2009 р. контракти з працівниками були достроково розірвані за їх власним бажанням відповідно. Вважає, що відповідач, при проведенні перевірки, не врахував, що чинне законодавство не передбачає виплату вихідної допомоги працівнику при звільнені за власним бажанням.
Щодо порушення вимог 47, 116 КЗпП України, встановленого актом перевірки, відносно повного розрахунку під час звільнення працівників ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, відповідач посилається те, що він є одержувачем бюджетних коштів, у зв’язку із чим здійснює реєстрацію бюджетних зобов’язань в органах Державного казначейства України. На виконання ст. ст. 47, 116 КЗпП України, Перший воєнізований гірничорятувальний загін зобов’язання щодо виплати сум, належним працівникам під час звільнення, за наказом №29/к від 11.03.2009 р. взяти на облік 16.03.2009 р., тобто в день фактичного звільнення працівників. Зазначені виплати здійснені Державним казначейством України 17.03.2009 р.
Стосовно порушення вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України, встановленого актом перевірки, відносно повного розрахунку під час звільнення працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3 позивач посилається на те, що зазначені працівники в день звільнення не працювали, у зв’язку з цим, повний розрахунок був проведений 16.03.2009 р., відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
Щодо порушення, встановленого актом перевірки, додатка 3 до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки, позивач посилається на те, що оскільки він є одержувачем бюджетних коштів, то передбачений Генеральною угодою розмір доплати за роботу в нічний час, для встановлення у колективному договорі, укладеному між Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном і профспілковою організацією, не застосовується. Вважає, що зміна до колективного договору, укладена між Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном і профспілковою організацією, в частині розміру доплати за роботу в нічний час з 40% на 20%, є правомірною.
Позивач вважає порушення встановленого актом перевірки п. 1 Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008 р. №1117 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» і від 25 жовтня 2008 р. №939 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» встановленого актом перевірки, безпідставним, оскільки зазначена постанова не регулює питання оплати праці працівників Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Просив суд скасувати описову частину припису, а саме, встановлені порушенням норм законодавства статей 32,39,44,47 ,116 КЗпП України,та п. 1 п. 2 резолютивної частини припису №05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р.
Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив суд скасувати п. 1, п. 2 припису №05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р.
Відповідач надав судові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що на підставі звернень працівників Першого воєнізованого гірничорятувального загону посадовими особами інспекції було проведено 26 березня 2009 р. перевірку позивача з питань дотриманням вимог законодавства про працю. У зв’язку із дорученням Держнаглядпраці на проведення перевірок правильності розрахунку підприємствами виплат посадовими особами інспекції 24 квітня 2009 р. проведено повторний вихід на підприємство та завершено проведено перевірки. За результатами перевірки складено акт №05-05-061/0027 від 24.04.2009 р., який був оформлений останнім днем проведення перевірки – 24.04.09 р. та внесено припис. Щодо встановлених актом перевірки порушень вимог ст.ст. 39, 44 КЗпП України, в частині невиплати вихідної допомоги, відповідач посилається на те, що наявність факту порушення вимог законодавства про працю, на підставі яких працівниками були подані заяви про звільнення, було підтверджено перевіркою, а саме порушення строків повідомлення про зміну істотних умов праці – зменшення доплати за роботу у нічний час, невиконання вимог пп. 2.1, 2.5 Положення про грошове забезпечення особового складу Першого ВГРЗ за періоди з 01.01.03 р. по 01.12.2008 р., невиконання вимог п. 4.2 Положення про грошове забезпечення особового складу – невиплату щорічної матеріальної допомоги. Таким чином відповідач вважає, що перевіркою було підтверджено наявність підстав для звільнення працівників саме за порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору. За таких обставин позивач повинен був сплатити звільненим вихідну допомогу у передбаченому законом порядку.
Просить суд у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, підтримав позов, просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Перший воєнізований гірничорятувальний загін є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Горлівської міської Донецької ради 10.01.2003 р., включений до ЄДРПОУ за номером 00159456.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до п. 4.7 Положення про Територіальні державні інспекції праці, затвердженим Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю,01.02.2006 року, Територіальні державні інспекції праці є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до п. 1.3. Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. №72, посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та територіальних державних інспекцій праці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що на підставі завдань від 06 березня 2009р. №04-1/55 та 24 квітня 2009 р., виданих Територіальною Державною інспекцією праці у Донецькій області, згідно Положення про Держнаглядпраці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №50, за зверненням громадян ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 проведена перевірка дотримання законодавства про працю за період з 01.01.2008 року по 26.03.2009 року та перевірку правильності розрахунку середньомісячної заробітної плати потерпілим на виробництві для призначення страхових виплат за період 01.06.2007 року по 01.01.2008 року в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні.
Відповідно до п. 4.1. Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. №72, за результатами кожної перевірки складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення. Акт - документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи територіальною державною інспекцією праці, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Припис - документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.
Відповідно до п.п.2 п. 4.2 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. №72, у розділі акта "за результатами перевірки запропоновано" подаються пропозиції посадовій особі щодо організаційних заходів, здійснення яких сприятиме додержанню законності (у зазначеному розділі не наводяться вимоги припису).
Судом встановлено, що за результатами перевірки складено відповідачем складено акт №05-05-061/0027 від 24 квітня 2009 року, яким встановлено наступні порушення:
- ст. 32, ст. 44, ст. 39, ст. 47, ст. 116 Кодексу законів про працю;
- додатка 3 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 – 2009р.;
- п. 1 Постанови Кабінету Міністрів №1117 від 20.12.2008 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 і від 25 жовтня 2008 року №939»;
- п. 7.3 , 7.10 колективного договору;
- пп. 2.1 та 2.5 Положення про грошове забезпечення особового складу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України 16.08.2002 р. №484.
Актом перевірки №05-05-061/0027 від 24 квітня 2009 року посадовій особі запропоновано:
1. Дотримуватись вимог чинного законодавства;
2. Про зміну істотних умов роботи працівникам повідомляти не пізніш ніж за два місяці відповідно до вимог ст. 32 КЗпП України.
3. Внести зміни до п. 7.6 колективного договору в частині встановлення доплати за роботу у нічний час відповідно до вимог Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 – 2009 роки;
4. Повний розрахунок зі звільненими працівниками провадити відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України.
08 травня 2009 року, на підставі акту перевірки, головним державним інспектором праці Манжосовою Т.Є. командиру Першого воєнізованого гірничорятувальному загону Маслову О.В. внесено припис №05-05-061/0027-0024, яким приписано строком до 08 липня 2009 року:
1. Урегулювати розміри заробітної плати працівників ВГРЗ відповідно до ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 5, 6, 15 Закону України «Про оплату праці» з 01.12.2008 р.;
2. Виплатити вихідну допомогу працівникам, звільненим за ст. 39 КЗпП України, у тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України.
3. Провести виплату послужної допомоги ОСОБА_15 відповідно до п. 40 Положення про грошове забезпечення складу воєнізованих гірничорятувальних частин затвердженого Міністерством вугільної промисловості 14.06.1990 р. та узгодженого Держкомпрацею СРСР 14.06.1990 року та ЦР Профспілки робітників вугільної промисловості та п. 2.3 Положення про грошове забезпечення особового складу ДВГРС в вугільній промисловості України, затвердженого Міністерством вугільної промисловості 27.12.1999 р. та п. 7.2 колективного договору.
Позивач оскаржує пункт 1 та пункт 2 зазначеного припису.
Судом встановлено, що прийом на роботу в Перший ВГРЗ оформляється контрактом. Між Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном та працівниками: ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 укладені контракти.
Також між зазначеними працівниками та Першим ВГРЗ були укладені угоди про зміни умов контракту якими встановлено оклад, надбавка за високе професійне майстерство та доплату за роботу у нічний час, за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку у розмірі 20%.
05 березня 2009 року ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 до адміністрації Першого воєнізованого гірничорятувального загону надано заяви про розірвання контракту достроково та звільнення з 05 березня 2009 року. Також 06 березня 2009 року ОСОБА_5 та 10 березня 2009 року ОСОБА_8 до адміністрації Першого воєнізованого гірничорятувального загону надано заяви про розірвання контракту достроково та звільнення з дня подання цих заяв.
Предметом наданих заяв стала норма ст. 39 Кодексу законів про працю України в частині невиконання уповноваженим органом законодавства про працю, а саме:
- порушення строків повідомлення про зміни істотних умов праці – зменшення доплати за роботу у нічний час – ст. 32 Кодексу законів про працю;
- невиконання вимог пп. 2.1, 2.5 Положення про грошове забезпечення особового складу ВГРЗ за періоди з 01.01.2003 року по 01.12.2008;
- невиконання вимог п. 4.2 Положення про грошове забезпечення особового складу ВГРЗ – не виплатою щорічної матеріальної допомоги.
Статтею 39 Кодексу законів про працю передбачено, що строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що на зазначені заяви відповідачем були надані відповіді про незгоду Першого воєнізованого гірничорятувального загону як роботодавця з підставами для дострокового розірвання контракту у зв’язку із невиконанням законодавства про працю.
13.03.2009 р. командиром загону Масловим О.В. винесено наказ №32/к, яким ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8 звільнено з Першого воєнізованого гірничорятувального загону за власним бажанням відповідно до ст. 39 КЗпП.
Частиною 2 статті 2 Кодексу законів про працю передбачені основні трудові права працівників, серед яких передбачено право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно до ст. 44 КЗпПУ вихідна при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ст.. 38,39 КЗпПУ), виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше трьохмісячного середнього заробітку.
Відповідно до п. 2) ст. 232 КЗпП України спори з приводу звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору вирішуються районними(міськими) судами за заявами працівників.
Судом встановлено, що на час перевірки та на час розгляду справи в Донецькому окружному адміністративному суді, колишні працівники ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 до суду для вирішення трудових спорів не звертались, таким чином, суд вважає, що вони погодились із підставами їх звільнення (за власним бажанням).
Діючим трудовим законодавством за таких обставин не передбачена виплата вихідної допомоги, у зв»язку із чим суд вважає співний припис у частині виплати вихідної допомоги працівникам, звільненим за ст. 39 КЗпП України, у тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України неправомірним.
Щодо припису в частині урегулювання розміру заробітної плати працівників ВГРЗ відповідно до ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 5, 6, 15 Закону України «Про оплату праці» з 01.12.2008 р., то судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 4.3 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. №72, у приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, і в резолютивній частині окремо встановлюється термін усунення кожного із порушень із зазначенням строку письмового повідомлення щодо їх усунення. Припис оформляється днем підписання акта.
Вказане у пункті 1 порушення щодо урегулювання розміру заробітної плати працівників ВГРЗ відповідно до ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 5, 6, 15 Закону України «Про оплату праці» з 01.12.2008 р. не встановлене актом перевірки, крім того, як у самому акті так і у висновках взагалі відсутнє посилання на ці норми закону, що, на думку суду робить припис не конкретним та унеможливлює його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідача не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора праці Теріторіальної Державної інспекції праці у Донецькій області в частині урегулювання розміру заробітної плати працівників ВГРЗ відповідно до ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 5, 6, 15 Закону України «Про оплату праці» з 01.12.2008 р. та виплати вихідної допомоги працівникам звільненим за ст. 39 КЗпП україни, у тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов Першого воєнізованого гірничорятувального загону до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області ОСОБА_17 тетяни Євгенівни про часткове скасування припису № 05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р. – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис №05-05-061/0027-0024 від 08.05.2009 р. в частині урегулювання розміру заробітної плати працівників ВГРЗ відповідно до ст. ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 5, 6, 15 Закону України «Про оплату праці» з 01.12.2008 р. та виплати вихідної допомоги працівникам, звільненим за ст. 39 КЗпП україни, у тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 01 вересня 2009 року в присутності представників сторін.
Постанову у повному обсязі складено 07 вересня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаєнко Ю.А.