ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ¹ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 111⁵ та частини 1, 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 згаданого кодексу касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили про те, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судом неправильно витлумачена норма закону.

Проте у поданій скарзі викладено суть спору та обставини справи, при цьому не зазначено, які саме норми матеріального або процесуального права порушені судом при прийнятті постанови.

Крім того, заявник просить рішення першої інстанції залишити без змін, а постанову № 2/40 від 27.01.2007 року апеляційної інстанції без задоволення.

Однак, в матеріалах справи є постанова по справі №2/49 від 27.02.2007 року, а не постанова по справі №2/40 від 27.01.2007 року та незрозумілі вимоги скаржника "залишити постанову №2/40 від 27.01.2007 року апеляційної інстанції без задоволення".

Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 111³ Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 ³ Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести подання в загальному порядку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 111³, статтями 111⁵, 111⁷  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року у справі № 2/49 господарського суду Чернігівської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                         Г. Фролова

Судді :                                                                                А. Полянський

                                                                                              Г. Коробенко