Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2009 р. справа № 2а-12790/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Кузнецова К.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що 04 червня 2009 року подав до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області заяву про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить йому згідно з рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року, в задоволенні якої 05 червня 2009 року відмовлено.
Відмову мотивовано тим, що відповідно Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05 березня 2009 року не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Оскільки комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області не є органом державної виконавчої служби, на який покладено обов'язок щодо примусового виконання рішень третейських судів, тому вважав рішення суб'єкта владних повноважень таким, що не відповідає вимогам законодавства та порушує його законні права. Зазначив, що передбачені законом підстави для відмови у державній реєстрації права власності відсутні.
Просив скасувати рішення комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області та зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно, що належить йому згідно з рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року.
Представник відповідача подав письмові заперечення проти задоволення позову, в яких, зокрема, посилався на те, що третейські суди не відносяться до органів судової влади, а прийняті ним рішення можуть виконуватися лише на підставі Законів України «Про третейські суди» та «Про виконавче провадження». Саме тому, Ворошиловський районний суд міста Донецька і видав виконавчий лист за зверненням ОСОБА_3, який разом із заявою про реєстрації права власності та рішенням третейського суду було надано до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області. Вважав, що позивач подав зазначені документи до відповідача саме для примусового виконання.
Також зазначив, що Бюро технічної інвентаризації «Укртехінвентаризація» на адресу керівників бюро технічної інвентаризації направлені вказівки від 31 березня 2009 року «1-46, в яких зазначалося про те, що бюро технічної інвентаризації не мають права виконувати рішення третейських судів, які стосуються реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Вказівки базуються на Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05 березня 2009 року.
Положення вказаного закону також містяться в Методичних рекомендаціях щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2009 року №914/5.
Представник відповідача підтримав зазначені ним у листі від 05 червня 2009 року підстави для відмови позивачу в реєстрації права власності. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що позивач в добровільну порядку звернувся до суб'єкта владних повноважень із заявою про реєстрації права власності, а не в примусовому порядку, який передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив в його задоволенні відмовити.
Судом встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року по справі №8-ПС/03-09 визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини у нерухомому майні, індивідуально визначеному як: двоповерхова адміністративна будівля літ.А-2 загальною прощею 55,30 кв. м; закусочна літ. Б загальною площею 54,20 кв. м; торговельний зал літ. В загальною площею 19,90 кв. м; торговельний зал літ. Г загальною площею 20,0 кв. м; убиральня літ. Д загальною площею 49,70 кв. м; гостьовий будинок літ. Е загальною площею 75,2 кв. м; гостьовий будинок літ. Ж загальною площею 76,40 кв. м; трансформаторна літ. ТП площею 1,0 кв. м; навіс літ. З площею 20,6 кв. м; навіс літ. И площею 20,6 кв. м; навіс літ. Л площею 21,6 кв. м; навіс літ. М площею 21,4 кв. м; навіс літ. Н площею 49,4 кв. м; навіс літ. О площею 20,4 кв. м; навіс літ. П площею 10,7 кв. м; огородження №1 площею 132,2 кв. м; ворота №2 площею 8,4 кв. м; ворота №3 площею 5,9 кв. м; ворота №5 площею 8,5 кв. м; ґанок №4 площею 1,7 кв. м; ґанок №6 площею 2,2 кв. м; площадка 1 площею 39,7 кв. м, що розташовані на території Седовської селищної ради за межами населеного пункту Новоазовського району Донецької області.
04 червня 2009 року позивач звернувся до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області із заявою про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, до якої додав, зокрема, рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року та виконавчий лист Ворошиловського районного суду міста Донецька від 06 березня 2009 року.
05 червня 2009 року в реєстрації права власності відмовлено з посиланням на те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05 березня 2009 року не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам. У зв'язку з тим, що рішення третейського суду не виконано на день набрання чинності вказаним Законом та оскільки відповідно до п.7 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» справи у спорах щодо нерухомого майна не підвідомчі третейським судам, тому законні підстави для реєстрації права власності на підставі вказаного рішення третейського суду відсутні.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтями 3 й 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3 п. 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5, визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до п. 1.12 п. 1 Тимчасового положення рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно.
Повноваження державного реєстратора визначені статтею 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Відповідно до пп. 1.4 п. 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є додатком №1 до п. 2.1 п. 2 Тимчасового положення, і до нього віднесено, зокрема, рішення третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року за позивачем визнано право власності на 3/4 частини у нерухомому майні, що розташоване на території Седовської селищної ради за межами населеного пункту Новоазовського району Донецької області.
У зв'язку з цим у позивача виник обов'язок зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно, і тому він звернувся до відповідача із заявою, додавши, зокрема, правовстановлювальний документ, що передбачений законодавством.
Приймаючи рішення про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач помилково послався на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів».
Вказаним Законом внесено зміни, зокрема, до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», яку доповнено пунктами, відповідно до яких третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ:
- у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
- справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Вказаний Закон набрав чинності 31 березня 2009 року.
На час прийняття третейським судом рішення положення вказаного щодо заборони таким судам розглядати спори щодо нерухомого майна не набрали законної сили.
Відповідно до ст. 2 Закон України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Бюро технічної інвентаризації - це установа, на яку законодавством покладено здійснення функції реєстрації прав власності на нерухоме майно (пп. 1.3 п. 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5), і воно не віднесено до органів, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідач помилково вважав, що позивач звернувся до нього з питанням про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави для відмови у реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», частиною 3 якої визначено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Приймаючи рішення про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач помилково застосував законодавство і не навів підстав, передбачених вказаним Законом.
Відповідно до вимог законодавства таке рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_3 до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Скасувати рішення комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області від 05 червня 2009 року, яким ОСОБА_3 відмовлено в реєстрації права власності на нерухоме майно.
Зобов'язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області вирішити питання про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 згідно з рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Жінка та бізнес» від 04 березня 2009 року.
Присудити ОСОБА_3 здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 (дві) грн. 26 (двадцять шість) коп. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 02 вересня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.