РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2016 року Р і в н е №817/1049/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Жолудь І.О.,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро"

доПриватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

-від 29.03.2016 року індексний №28997732, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_1, запис про інше речове право НОМЕР_2, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 16.12.2015 року, укладеного з ОСОБА_4;

-від 28.02.2016 року індексний НОМЕР_3, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_4, запис про інше речове право НОМЕР_5, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_5;

-від 29.03.2016 року індексний НОМЕР_6, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_7, запис про інше речове право НОМЕР_8, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_6;

-від 29.03.2016 року індексний НОМЕР_9, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_10, запис про інше речове право НОМЕР_11, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 26.11.2015 року, укладеного з ОСОБА_7;

-від 28.03.2016 року індексний НОМЕР_12, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_13, запис про інше речове право НОМЕР_14, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_8;

-від 28.02.2016 року індексний НОМЕР_15, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_16, запис про інше речове право НОМЕР_17, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 23.11.2015 року, укладеного з ОСОБА_9;

-від 29.03.2016 року індексний НОМЕР_18, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_19, запис про інше речове право НОМЕР_20, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_10;

-від 28.02.2016 року індексний НОМЕР_21, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_23, запис про інше речове право НОМЕР_22, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_11;

-від 28.02.2016 року індексний НОМЕР_24, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_25, запис про інше речове право НОМЕР_22, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_12;

-від 28.02.2016 року індексний НОМЕР_26, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_27, запис про інше речове право НОМЕР_28, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_12;

-від 28.03.2016 року індексний НОМЕР_29, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_30, запис про інше речове право НОМЕР_28, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 18.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_13;

-від 29.03.2016 року індексний НОМЕР_31, яким зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_32, запис про інше речове право НОМЕР_33, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 04.02.2016 року, укладеного з ОСОБА_14

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки має приватно-правовий характер.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, таким, що суперечить правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 29.09.2015 року по справі №21-760а15.

Заслухавши думку сторін, з'ясувавши всі обставини, покладені в основу клопотання, в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що мають місце підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, розгляду в порядку адміністративного судочинства підлягає публічно-правовий спір за участю суб'єкта владних повноважень, який в межах спірних правовідносин діє на виконання своїх владних управлінських функцій та/або делегованих повноважених.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" було укладено договори оренди землі, а саме:

-від 11.05.2010 року №1, укладений з ОСОБА_4, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_1, площею 1,59 га;

-від 15.05.2010 року №356, укладений з ОСОБА_5, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_4, площею 1,91 га;

-від 22.01.2010 року №230, укладений з ОСОБА_6, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_7, площею 2,02 га;

-від 11.05.2010 року №11, укладений з ОСОБА_7, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_10, площею 2,02 га;

-від 11.05.2010 року №16, укладений з ОСОБА_8, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_13, площею 2,19 га;

-від 06.06.2012 року №426, укладений з ОСОБА_9, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_16, площею 1,4755 га;

-від 12.05.2010 року №337, укладений з ОСОБА_10, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_19, площею 1,74 га;

-від 11.05.2010 року №25, укладений з ОСОБА_11, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_23, площею 2,02 га;

-від 22.01.2010 року №275, укладений з ОСОБА_12, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_25, площею 2,27 га;

-від 22.01.2010 року №276, укладений з ОСОБА_12, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_27, площею 2,27 га;

-від 11.05.2010 року №34, укладений з ОСОБА_13, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_30, площею 2,64 га;

-від 10.05.2010 року №223, укладений з ОСОБА_14, предметом якого стало строкове (строком на 10 років) платне користування земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_32, площею 2,23 га.

Дані договори зареєстровані відповідно до чинного на час їх укладення законодавства.

Водночас, відповідачем, як державним реєстратором, прийнято оспорювані рішення про реєстрацію права оренди землі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на перелічені вище земельні ділянки (а.с. 12-142).

Отже, предмет спірних правовідносин стосується права користування третьою особою земельними ділянками, які позивач вважає такими, що перебувають у його користуванні.

При цьому, право користування як Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" виникло на підставі відповідних договорів оренди землі, укладених з її власниками.

Суд зазначає, що спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права особи, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Зокрема, відповідно до ст.ст. 1, 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із договорів та інших правочинів.

Частинами 1-4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері державної реєстрації може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення протиправним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення в особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Крім того, спірні правовідносини випливають з договірних, оскільки стосуються неналежного, на думку позивача, виконання сторонами умов договорів оренди землі.

У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Висновки аналогічного характеру наведені Верховним Судом України у постанові від 14.06.2016 року по справі №21-414а16, які в силу ч. 2 ст. 161, ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, спірні правовідносини мають приватно-правовий характер та не підлягають розгляду Рівненським окружним адміністративним судом. Розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду. Тому, провадження у справі підлягає закриттю.

За змістом частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В силу пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Суд вважає, що правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 29.09.2015 року в справі №21-760а15, на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню, оскільки стосується застосування судами вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV і питання щодо підсудності під час перегляду рішень судів попередніх інстанції не з'ясовувалось.

При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.08.2013 року, заява №49069/11).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №817/1049/16 закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Жуковська Л.А.