Справа №2-а-231
2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2008 р. Стахановський міський суд Луганської області в складі:
в складі: головуючого судді Кузнецової М.Л.
при секретарі Скрипник Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
В обгрунтування своїх вимог позивачка вказала, що є ветераном - учасником війни та має право на отримання пільг для ветеранів-учасників війни.
В уточненій позовній заяві позивачка зазначила, що є членом сім'ї померлого ветерана війни і має право на пільги, відповідно до ст.10 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (далі - Закону про ветеранів), а саме на отримання щорічно до 5 травня допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.1 ст. 46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом.
У 2004 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 284, 69 грн. згідно Закону України від 11.05.2004 р. № 1704-1У. Тобто щорічна допомога за 2004 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця -учасника бойових дій - 1423,45 грн. (5 х 284, 69 грн.). Фактично виплатили 65 грн. Недоплата склала 1358,45 грн.
У 2005 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 332 грн. згідно Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-1У. Тобто щорічна допомога за 2005 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця -учасника бойових дій - 1660 грн. (5 х 332 грн.). Фактично виплатили 130 грн. Недоплата склала 1530 грн. ( 1660-130)
У 2006 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2006 року) 359 грн. згідно Закону України від 20.12.2005 р. № .Н235-1У. Тобто щорічна допомога за 2006 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця - учасника бойових дій - 1795 грн. (5 х 359 грн.). Фактично виплатили 130 грн. Недоплата склала 1665 грн. ( 1795-130)
У 2007 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2007 року) 406 грн. згідно ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V ( з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.03.2007 р. № 749-V. Крім того, згідно ч.3 ст.62 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-У з 1.04.2007 р. для визначення мінімального розміру пенсії по віку застосовується прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, збільшений на 1 %. Тому з 01.04.2007 р. мінімальний розмір пенсії по віку складає 410, 06 грн. (406 гр. + 1%).
Тобто щорічна допомога за 2007 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця - учасника бойових дій - 2050,30 грн. (5 х 410,6 грн.). Фактично виплатили 150 грн.. Недоплата склала 1990.30 грн. ( 2050,30-150)
Таким чином, за період 2004-2007 pp. недоплатили щорічної допомоги на загальну суму 6453 грн. 75 коп. ( 1358,45+1530+1665+1900,30)
Вказані виплати проводило Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської Ради..
Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
Вказані виплати були зроблено по 65 грн. в 2004 р, по 130 грн. в 2005 та 2006 році, 150 грн. в 2007 році відповідно на тій підставі, що Законами України про Державні бюджети України відповідно на 2004-2007 роки було встановлено, що щорічна допомога ветеранам -учасникам війни до 5 травня виплачується у вказаних розмірах.
Проте вказані положення згаданих законів про Державні бюджети України суперечать ст. 22 Конституції України, згідно якої не допускається звуження зміст і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін в діючі закони.
Позивач в заяві просила визнати неправомірною бездіяльність УПСЗН Стахановської міської Ради щодо не донарахування і невиплати в 2004-2007 pp. щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст. 15 Закону про ветеранів, як члену сім'ї померлого - ветерана війни.
Стягнути з УТСЗН Стахановської міської Ради щорічну одноразову допомогу, передбачену ч.5 ст. 15 Закону про ветеранів, за 2004-2007 pp. в сумі 6453,75грн.
У судове засідання сторони не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Також позивачкою надане клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із позовом, в обгрунтування зазначено, що вона не мала можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, у зв'язку з тим, що не знала що Законом про ветеранів передбачений більший розмір допомоги до 5 травня ніж той, що фактично сплачувався. Про це їй стало відомо з засобів масової інформації у липні 2007р. коли висвітлювалось рішення Конституційного суду про визнання неправомірним та неконституційним зупинення пільг, гарантій та компенсацій в т.ч. і ветеранам війни. Лише після того як їй стало відоме про порушення її прав позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідача - Управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради надав письмовими запереченнями на уточнений позов, в яких позов не визнав у повному обсязі у зв'язку з його безпідставністю. Зазначив, що відповідно до Конституції України виключно Законом України „Про державний бюджет України" визначаються будь-які відрахування держави на загальнообов'язкові потреби, розмір та цільове використання цих відрахувань. Розпорядники бюджетних коштів виконують бюджетні зобов'язання лише у межах бюджетних асигнувань. Крім того відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, у зв'язку з чим вимоги про стягнення допомоги за період до 2006р. не можуть бути пред'явлені. Статус позивача як дружини померлого - ветерана війни, та строки набуття даних пільг не заперечується.
Дослідивши обставини справи, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що уточнений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.10 «Закону про статус ветеранів війни, гарантія їх соціального захисту», чинність цього Закону поширюється на:
2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
Судом встановлено, що позивач є членом сім'ї померлого - ветерана війни, і ця обставина сторонами не заперечується. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В 2004 році мінімальна пенсія складала 92,45 грн. згідно з Законом України №1058 від 09.07.2003 року.
В 2005 році мінімальна пенсія складала 332 грн. згідно з Законом України №2505 від 25.03.2005 року.
В 2006 році мінімальна пенсія складала 359 грн. згідно з Законом України №2235 від 20.12.2005 року.
З 01.04.2007р. мінімальний розмір пенсії склав 410,06 грн., згідно з ч.3 ст.62 Закону України №489 від 19.12.2006 року.
Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення
Стахановської міської ради: у 2004 р. - 65 грн., в 2005 р. - 130 грн. , у 2006 р. - 130 грн., у
2007 році -150 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України
"Про державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про державний
бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на
2006 рік" ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2004 рік»: (Положення статті 44 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 від 01.12.2004).
Стаття 44. Установити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи— 195 гривень, інвалідам війни 2 групи — 160 гривень, інвалідам війни 3 групи — 130 гривень, учасникам бойових дій — 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,— 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 65 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»: Стаття 34. Установити, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»: Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік»: {Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007} Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (у020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційним положення ст.29,71 п.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, неправомірність дій відповідача по недоплаті позивачу щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2004 року в розмірі 397 грн. 25 коп. (92.45 х 5 - 65 грн.), встановлених ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", та недоплату суми щорічної допомоги за 2007 рік, встановлених законом України від 19.12.2006 року, в сумі 1900,3 грн. ( 410,06 х 5-150) є очевидною.
Проте ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин твердження
позивача про їх невідповідність Конституції України є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.
Таким чином на користь позивача потрібно стягнути невиплачену допомогу за 2004 рік в сумі 397,25 грн., та за 2007 рік в сумі 1900,30 грн.
Відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256 Управляння праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України та п.1ч.4 Положення про державне казначейство, затвердженого Постановою КМУ №1231 від 21.12.2005р. Державне казначейство здяйснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Як передбачено ст.17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, повязаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Статтею 17-1 наведеного Закону передбачено, що виплату разової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.12-16 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Дії відповідача порушили права позивача на отримання щорічної разової допомоги, і суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача і поновити строк звернення до суду, бо вважає, що причини пропуску цього строку заслуговують на увагу і є поважними.
В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 6,9.10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги - задовольнити частково.
Поновити позивачеві строк звернення до суду.
Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради щодо несплати грошової допомоги в розмірі, визначеному ч. 5 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2004, 2007 роки.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошову допомогу за 2004 рік в сумі 397 грн. 25коп., за 2007 рік в сумі 1900грн. 30 коп., всього стягнути 2297 грн. 55 коп.
В задоволенні решти позовних вимог позивача - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Донецький апеляційний адміністративний суд через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня його проголошення та протягом 20 днів потому апеляційної скарги.