Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2009 р. справа № 2а-8944/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Костянтинівської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення рішення
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення Костянтинівської ОДПІ № 0007701742/0-8639 від 26.03.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 839,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.03.2009р. ним подана до Костянтинівської ОДПІ декларація про отримані доходи у 2008 році № 936/17-214-2 якою він визначив отриманий з 01 січня по 31 грудня 2008 року дохід у сумі 16782,55 грн., у вигляді спадщини на вклади колишнього СРСР. На підставі наданої декларації Костянтинівською ОДПІ було прийнято податкове рішення з визначеним податковим зобов'язанням у розмірі 839,13 грн. З визначеним податковим повідомленням він не згоден, перш за все тому, що у нього не існує і не повинно існувати ніяких податкових зобов'язань перед відповідачем за отриманими ним від померлої сестри в спадщину вклади колишнього СРСР. Позивач зазначив, що після введення змін до закону «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єкт нерухомого майна, що успадкувалося іншим членом родини спадкодавця, а також членами родини першої та другої ступені споріднення, визначаються податком за нульовою ставкою. Тому вважає дії Костянтинівської ОДПІ щодо стягнення заборгованості у розмірі 839,13 грн. без підставними та такими що не ґрунтуються на вимогах законодавства.
У судове засідання позивач не з'явився. На підставі ч.3 ст.122 КАС України на адресу суду надіслав заяву, якою просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 є фізичною особою та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується штампом відповідного органу внутрішніх справ у її паспорті.
18.01.2008 року державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у відповідності до якого позивачОСОБА_3 успадкував після смерті сестри ОСОБА_2 право на грошові внески з процентами, що зберігаються в ощадбанку ТОБО № 2866/17 м. Костянтинівка на рахунках №№ 915510104, 91551013034, належних спадкодавцю на підставі довідки № 146, виданої Костянтинівським відділенням ВАТ «Державний ощадний банк України» 17.03.2006 року.
У судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_2 є сестрою позивача, тобто вона є членом сім'їОСОБА_3 першого ступеня споріднення у розмінні пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».
26.03.2009 року Костянтинівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення № 0007701742/0-8639, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 839,13 грн.
Суд вважає податкове повідомлення № 0007701742/0-8639 від 26.03.2009 року незаконним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, згідно з п. 4.1 ст. 4, пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, що діяла на момент отримання спадщини позивачем) загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Згідно пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
У відповідності до пп. 13.1 ст.13 цього Закону об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
а) об'єкт нерухомого майна;
б) об'єкт рухомого майна, зокрема:
предмет антикваріату або витвір мистецтва;
природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
інші види рухомого майна;
в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;
г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;
д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Згідно пп.13.2 ст.13 Закону об'єкти спадщини оподатковуються при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини; при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини; при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
Судом встановлено, що позивач отримав спадщину від батька, тобто він є спадкоємцем першого ступеню споріднення .
Суд вважає, що доводи відповідача є безпідставними за наступних обставин.
У відповідності до пп.4.3.23 п.4.3 ст.4 ЗУ «Податок з доходів фізичних осіб», не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу, зокрема, основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.
Успадковані позивачем вклади є вкладами у установи Ощадного банку СРСР, повернення цих заощаджень відбувається як компенсаційна виплата за рахунок коштів державного бюджету і тому не є об'єктом оподаткування відповідно до норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції № 0007701742/0-8639 від 26.03.2009 року.
На підставі ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
ПозовОСОБА_3 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення Костянтинівської ОДПІ № 0007701742/0-8639 від 26.03.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 839,13 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції № 0007701742/0-8639 від 26.03.2009р.
Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_3 (м. Костянтинівка, вул. Леніна, 8) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарад чий кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 26 червня 2009 року у присутності представників сторін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 01 липня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кірієнко В.О.