АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Тернопільської області в складі :
головуючого Декайла П.В.
суддів Стадника О.Б., Римар Т.М.
за участю прокурора Гарматюка Р.Є.
представника позивача ОСОБА_1 .
засудженої ОСОБА_2 .
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “01” жовтня 2008 року кримінальну справу за апеляцією ІНФОРМАЦІЯ_1 Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” ОСОБА_3 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, з вищою освітою, одружена, не працююча, раніше не судима, -
засуджена за:
- ч.1 ст.222 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу у розмірі 3000 грн. у доход держави з позбавленням права обіймати керівні посади в установах та підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки;
- ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. у доход держави з позбавленням права обіймати керівні посади в установах та підприємствах усіх форм власності строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 . призначено остаточне покарання у виді штрафу 3000 грн. у доход держави з позбавленням права обіймати керівні посади в установах та підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки.
_______________________________________________________________________ Справа № 11 – 265, 2008 р. Головуючий у І інстанції – Берегуляк Ф.Г. Категорія – ч.1 ст.222, ч.1 ст.366 КК України Доповідач – Декайло П.В.
Цивільний позов Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії АБ “Банк регіонального розвитку” залишено без розгляду, надавши можливість вирішення в порядку цивільного судочинства.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 . перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4 Тернопільського державного заводу по виробництву м'ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод”, будучи службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, діючи умисно, з метою відкриття відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів очолюваного нею підприємства, організувала складення та видачу довідки №30, із занесенням в неї завідомо неправдивих відомостей про залишок станом на 27 лютого 2006 року 105 тон готової продукції м'ясо-кісткового борошна на загальну суму 68 250 грн. на зберіганні Тернопільського державного заводу, що не відповідало дійсності.
Так, 28 лютого 2006 року ОСОБА_2 ., діючи умисно, з метою вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами та службового підроблення, для одержання кредиту Тернопільським державним заводом по виробництву м'ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” звернулась в Тернопільське відділення №4 Львівської філії АБ “Банк регіонального розвитку”, представивши при цьому підписаний і складений нею завідомо неправдивий документ – довідку №30 від 27 лютого 2006 року про залишок готової продукції станом на 27 лютого 2006 року.
У результаті вчинених засудженою ОСОБА_2 . незаконних дій, 09 березня 2006 року між Тернопільським відділення №4 Львівської філії АБ “Банк регіонального розвитку” та Тернопільським державним заводом по виробництву м'ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” в особі його ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 . укладено кредитний договір № НОМЕР_1 про відкриття кредитної лінії на суму 30 000 грн. з строком погашення до 09 березня 2007 року і сплатою відсотків в розмірі 21% річних та договір застави залишку 105 тон готової продукції м'ясо-кісткового борошна на суму 68 250 грн. як умови забезпечення виконання підприємством кредитних зобов’язань.
Внаслідок незаконних дій засудженої ОСОБА_2 ., згідно додаткових договорів №1 від 09 березня 2006 року, №2 від 13 березня 2006 року в межах дії кредитного договору № НОМЕР_1 від 09 березня 2006 року Тернопільським державним заводом по виробництву м'ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” одержано кредит в сумі 13 648, 52 грн. та 16 321, 48 грн. з терміном погашення не пізніше 09 березня 2007 року, а всього на загальну суму 29 970 грн.
В апеляції ІНФОРМАЦІЯ_1 Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” ОСОБА_3 ., просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2008 року в частині залишення цивільного позову Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі його структурного підрозділу Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” без розгляду, оскільки він не відповідає вимогам законодавства України та постановити новий вирок, яким визнати Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку” в особі його структурного підрозділу Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” цивільним позивачем, стягнувши з ОСОБА_2 . в користь Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі його структурного підрозділу Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 22 775, 04 грн.
Вирок засудженою ОСОБА_2 . не оскарджується та на нього апеляційне подання не внесено.
Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, представника позивача - Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, який підтримав подану апеляцію і просить вирок суду в частині залишення цивільного позову без розгляду скасувати, оскільки рішення суду не відповідає вимогам норм КПК України та постановити новий вирок, яким визнати Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку” в особі його структурного підрозділу Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” цивільним позивачем та стягнути з ОСОБА_2 . заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 22 775, 04 грн., міркування прокурора, який вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування в частині вирішення цивільного позову, засуджену ОСОБА_2 . яка вважає, що рішення суду є законним, так як господарським судом постановлено рішення про стягнення з підприємства всієї заборгованості по кредиту, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга цивільного позивача до задоволення не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 . у скоєнні злочинів, за які її засуджено та кваліфікація її дій в апеляції не оспорюються.
Проаналізувавши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановив вірне рішення про залишення без розгляду цивільного позову Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, оскільки позов було подано не представником Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, а директором Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”.
Так відповідно до ч.2 ст.52 КПК України, коли цивільним позивачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, цивільний позов був поданий особою, директором Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, яка не мала повноважень на ведення справи. Такі повноваження не були підтверджені і під час розгляду справи по сутті, шляхом надання суду довіреності.
Таким чином, колегія суддів в процесі апеляційного розгляду справи не знаходить підстав для задоволення апеляції ІНФОРМАЦІЯ_1 Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” ОСОБА_3 та вважає, що судом 1 інстанції вірно залишено цивільний позов Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” без розгляду, а тому не вбачає підстав для скасування даного вироку в цій частині.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію ІНФОРМАЦІЯ_1 Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” ОСОБА_3 . залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Головуючий - підпис .
Судді - два підписи.
З оригіналом вірно:
Заступник голови судової палати у
Кримінальних справах апеляційного суду
Тернопільської області П.В. Декайло