ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р.Справа № 916/1696/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення №031420 від 19.01.2015;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №02.2-20/19 від 10.06.2016;

від відповідача - О.В. ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.10.2016;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут”

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016

у справі №916/1696/16

за позовом: заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про стягнення 856186,72 грн

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 у справі №916/1696/16 (суддя О.А. Демешин) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут” на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради 723757 грн основного боргу, 102411,41 грн пені, 21170,27 грн інфляційних втрат та 8848,04 грн 3% річних. Рішення мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 30.04.2015 (а.с.154-158).

          Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „Добробут” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 у справі №916/1696/16 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апеляційна скарга обгрунтована тим, що відповідач на даний час не є замовником будівництва, а тому не повинен перераховувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси (а.с.187-190).

          У судовому засіданні 18.10.2016: представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, при цьому просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" (а.с.209-210); представники прокуратури та позивача висловили заперечення щодо задоволення як апеляційної скарги, так і клопотання про залучення третьої особи; третя особа (Управління капітального будівництва Одеської міської ради) участі не брала, хоча була належним чином сповіщена про час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04900846 від 08.10.2016 (а.с. 183).

Клопотання скаржника про залучення до участі у справі третьої особи задоволенню не підлягає, оскільки рішення з даного господарського спору, який виник внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 30.04.2015, не може вплинути на права та обов'язки обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1".

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №27 від 15.01.2004, зокрема, надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут" на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний" на земельній ділянці площею 3,7287 га за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 118-а (а.с.16).

30.08.2011 товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут", як замовнику будівництва зазначеного об'єкту, видано відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД12511035081 (а.с.100).

Відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті; пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури; величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

На виконання вказаної норми 30.04.2015 між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Добробут” (далі- замовник) було укладено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси (далі– договір від 30.04.2015), предметом якого є пайовий внесок замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси при здійсненні будівництва об’єкта містобудування на умовах, зазначених цим договором, в наступні терміни: житлові будинки (№№1, 3) – до 31.12.2016; житловий будинок (№2) та баготофункціональні приміщення соцкультпобуту – до 31.12.2018 (а.с. 20-21).

Вказаний договір затверджений рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №107 від 30.04.2015 (а.с.19) та зареєстрований в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради 30.04.2015 за №1012/кс (а.с.21-на звороті).

Пунктами 2.1, 3.1 договору від 30.04.2015 передбачено обов'язок замовника перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у розмірі 9 382 173 грн згідно з розрахунком (додаток 1), частинами згідно з графіком (додаток 2).

Відповідно до графіку оплати коштів пайової участі замовника, узгодженому сторонами у додатку №2, оплата за договором буде здійснюватись, зокрема, у наступні терміни: протягом 30 календарних днів після затвердження даного договору про пайову участь -100000 грн; з 01.07.2015 по 30.09.2015- 207919 грн; з 01.10.2015 по 31.12.2015 – 207919 грн; з 01.01.2016 по 31.03.2016 -207919 грн (а.с. 23).

Між тим відповідач взяті на себе зобов’язання за договором від 30.04.2015 щодо перерахування коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси не виконав, а тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 30.04.2015.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором про пайову участь від 30.04.2015, місцевим господарським судом обгрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з останнього основного боргу, який станом на 28.04.2016 складає 723757 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 102411,41 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.3 договору від 30.04.2015 у випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі, визначеної пунктом 2.1 договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати, від перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 102411,41 грн за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором від 30.04.2015 щодо оплати пайової участі, яка мала бути здійснена до 30.05.2015, за період з 31.05.2015 по 29.11.2015; щодо оплати пайової участі, яка мала бути здійснена до 30.09.2015, за період з 01.10.2015 по 28.04.2016; щодо оплати пайової участі, яка мала бути здійснена до 31.12.2015, за період з 01.01.2016 по 28.04.2016 та щодо оплати пайової участі, яка мала бути здійснена до 31.03.2016, за період з 01.04.2016 по 28.04.2016.

Обгрунтовано задоволено Господарським судом Одеської області і позовні вимоги про стягнення 8848,04 грн 3% річних за період з 31.05.2015 по 28.04.2016 та 21170,27 грн інфляційних втрат за період з червня місяця 2015р. по березень місяць 2016р., нарахованих відповідачеві за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань за договором від 30.04.2015, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут” про те, що воно не є на даний час замовником будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний" на земельній ділянці площею 3,7287 га за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 118-а, а тому припинилися його зобов'язання по сплаті коштів по договору від 30.04.2015, до уваги колегією суддів апеляційного господарського суду не приймаються, оскільки договір від 30.04.2015 є чинним, не визнаний недійсним або розірваним, зміни до нього не вносились, заміна сторони у цьому зобов'язанні не відбувалася.

          З огляду на викладене та враховуючи те, що посилання апелянта на порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті рішення від 22.08.2016 у справі №916/1696/16 не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування оспореного судового акта колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.

          Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

          Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 у справі №916/1696/16 – без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна