Єдиний унікальний номер 219/5752/16-к Номер провадження 11-кп/775/999/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області

в складі:

головуючого Гладуна В.Р.,

суддів Залізняк Р.М., Калашникова В.М.,

при секретарі Самойленко Г.В.,

за участю прокурора Фролова Ф.В.,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області матеріали кримінального провадження (№ 12016050150000530 від 23 лютого 2016 року) відносно ОСОБА_2, за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області Трофімчука В.В. на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Часів Яр Донецької області, українку, громадянку України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючу, не заміжню, яка є матір'ю малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

визнано винною в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України та призначено покарання за ст. 185 ч. 1 КК України - 80 годин громадських робіт, за ст. 185 ч. 2 КК України - один рік обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк один рік, із покладенням певних зобов'язань передбачених ст. 76 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено в тому, що вона 19 лютого 2016 року близько 13.00 год. перебуваючи біля банкомату публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що розташований по вулиці Горького, 1, у місті Часів Яр Бахмутської міської ради Донецької області, знявши з допомогою своєї доньки ОСОБА_3 грошові кошти в загальній сумі 1 800 грн., купюрами по 50 грн., з картки, виданої публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» потерпілому ОСОБА_5, яку попередньо їй передав для зняття коштів її знайомий ОСОБА_6 разом із папірцем зі записом PIN-коду картки, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, розуміючи, що її донька ОСОБА_3 не усвідомлює протиправність її дій, таємно викрала із знятих грошових коштів гроші в сумі 450 грн., з яких 50 грн. передала своїй неповнолітній донці ОСОБА_3, а решту 400 грн. поклала у кишеню джинсів, у які була одягнена, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 450 грн., після чого місце вчинення злочину покинула, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 19 лютого 2016 року близько 14.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де перебували також ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, поклавши попередньо знятий залишок грошових коштів у сумі 1 350 грн., які належали ОСОБА_5, на стіл, після розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, скориставшись тим, що ніхто не бачить, викрала зі столу частину грошових коштів, а саме 650 грн., вийшла у іншу кімнату та поклала ці гроші у кишеню джинсів, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 650 грн., після чого місце вчинення злочину покинула, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В апеляції заступника прокурора Донецької області Трофімчука В.В. ставиться питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_2, з постановленням в цій частині нового вироку, яким призначити ОСОБА_2 покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 80 годин громадських робіт, за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 рік позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій не було враховано те, що на утриманні останньої перебувають дві малолітні дитини, що виключає можливість застосування до обвинуваченої покарання у виді обмеження волі, таким чином суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримував доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, заслухавши думку обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Донецької області, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках необхідності застосування більш суворого покарання.

Так, прокурором в апеляційній скарзі не оскаржуються фактичні обставини справи, доведеність вини обвинуваченої та правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, яка доведена зібраними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказам та дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, що не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.

Сформульовані у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, які у своєї сукупності і кожен із них окремо узгоджуються та не вступають у протиріччя, і судом визнані достовірними.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачена ОСОБА_2, має на утриманні двох малолітніх дітей (віком до чотирнадцяти років): ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Частиною 3 ст. 61 КК України, передбачено, що покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Отже, суд першої інстанції не дотримався вимог зазначеної норми закону та в порушення ч. 3 ст. 61 КК України, призначив обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року обмеження волі.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, та обґрунтованими доводи прокурора, викладені в його апеляційній скарзі, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_2, з постановленням в цій частині нового вироку.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, колегія суддів керується вимогами ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, винну особи та обставини, що пом'якшують і обтяжують її покарання, а саме: як обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, колегія вважає щире каяття, як, обставину, яка обтяжує покарання, колегія вважає, вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в стані алкогольного сп'яніння. Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, задовільно характеризується за місцем проживання, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт та передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі, та остаточно, на підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, визначити покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки, з урахуванням суспільної небезпечності обвинуваченої, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 407, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Трофімчука В.В. задовольнити.

Вирок, Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2016 року стосовно ОСОБА_2, в частині призначення їй покарання, скасувати.

Ухвалити новий вирок в частині призначення покарання ОСОБА_2 за скоєні кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді вісімдесяти годин громадських робіт,

- за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням одного року іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України, покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області