Єдиний унікальний номер 229/46/16-к

Номер провадження 11-кп/775/936/2016

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Гладуна В.Р.,

суддів: Залізняк Р.М., Половінкіна Б.О.,

при секретарі: Гуляєві М.В.,

за участю:

прокурора: Саєнко М.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 (ЄРДР № 12015050260001630 від 17.11.2015 року), за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, заступника прокурора Донецької області Ромаська Віталія Олександровича на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Дружківці Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда 2 групи, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

засуджено за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк один рік, із покладенням певних зобов’язань передбачених ст. 76 КК України. На підставі ст. 94 КК України застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2016 року, в середині листопада 2015 року у обвинуваченого ОСОБА_1 у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, виник намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1 у середині листопада 2015 року приблизно о 16-30 годині, на мотоциклі, який належить його батьку, направився на територію дачних ділянок садового товариства «Дружба», розташованого в місті Дружківці Донецької області. Під’їхавши до дачної ділянки № 219 садового товариства «Дружба», яка належить ОСОБА_3, за відсутністю паркану шляхом вільного доступу проник на її територію, де скоїв таємне викрадення металевої ванни розміром 150х75см, вартістю 375 грн. і з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_1, в цей же день, приблизно о 17-40 годин, під’їхавши до дачної ділянки за № 608 садового товариства «Дружба», що належить ОСОБА_4, шляхом вільного доступу проник на її територію, де умисно, повторно, викрав 1 ванну розміром 150х75см, вартістю 375 грн., та 1 чавунну ванну розміром 150х80 см, вартістю 291 грн. і з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на 666 грн. 67 коп.

Обвинувачений в свої апеляційній скарзі просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, у зв’язку з істотними порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, а саме: судом першої інстанції не надана оцінка його показам, щодо відсутності в його діях такої кваліфікуючої ознаки, як повторності, судом першої інстанції не перевірені його покази, щодо таємного викрадання ним майна у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та не причетності щодо викрадання майна належного потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, судом першої інстанції не перевірені його покази щодо застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів ведення слідства, крім того судові дебати проведені судом першої інстанції у відсутності потерпілого.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, у зв’язку з істотними порушенням судом першої інстанції норм процесуального законодавства, а саме: в матеріалах справи відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, а саме відсутній запис судового засідання в якому відбувались судові дебати, також судом першої інстанції не надана оцінка показам обвинуваченого щодо застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів ведення слідства, крім того, при проведенні амбулаторної судово-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого, експертами взагалі не надано відповіді на поставлене слідчим 3 запитання – чи є обвинувачений душевнохворою особою, що викликає певні об’єктивні сумніви в осудності останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора області та не заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив скасувати вирок суду, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили задовольнити апеляційні скарги, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора області задовольнити, вирок суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є, рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, достовірності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Положенням п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено у разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Однак суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінально процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження та ухвалення вироку.

Так, обґрунтовуючи свої висновки суд послався на показання потерпілих, свідків та інші докази, але виклав ці показання та докази не повно, у зв’язку з чим не дав їм оцінки у співвідношенні с показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, лише перерахував всі докази, при цьому належним чином їх не проаналізував та не дав їм оцінки з точки зору їх допустимості, достатності, законності та належності, та взагалі не надав доказової та правової оцінки показанням обвинуваченого ОСОБА_1, який наполягав на тому, що до нього на досудовому слідстві застосовували недозволені методи ведення слідства.

Згідно з п. 1, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в матеріалах справи відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, а саме на СД-диску по зазначеному кримінальному провадженню відсутній запис - технічне фіксування судового засідання від 13 червня 2016 року, а саме судові дебати, останнє слово обвинуваченого та на СД-диску по зазначеному кримінальному провадженню відсутній запис - технічне фіксування оголошення вироку суду від 13 червня 2016 року з 11.49.39 хвилин по 12.00.08 хвилин, що є порушенням вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України і є підставою для скасування судового рішення та що позбавляє колегію суддів перевірити доводи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, стосовно порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 363, 364 КПК України, а також перевірити виконання судом першої інстанції вимог 376 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку, однак судом першої інстанції не були з’ясовані та перевірені підстави щодо можливості застосування до ОСОБА_1 покарання разом з застосуванням примусових заходів медичного характеру, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 19 КК України, не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню, оскільки в амбулаторній судово-психіатричній експертизі № 847 від 11 грудня 2015 року (а.к.п. 170-174) не надано відповіді на 3 питання, щодо теперішнього психічного стану здоров’я ОСОБА_1, а саме наявність чи відсутність у нього психічної хвороби на теперішній час (осудний чи не осудний, може усвідомлювати свої дії та керувати ними на теперішній час).

Судом першої інстанції експерт в судовому засіданні допитаний не був, додаткова експертиза призначена не була.

Наведене дає підстави для скасування вироку суду та повернення справи в той же суд, призначивши новий розгляд у судді першої інстанції в іншому складі суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України.

Під час нового розгляду кримінального провадження суд першої інстанції необхідно повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх належність, допустимість, достовірність та достатність, перевірити інші доводи, викладені в апеляціях обвинуваченого та прокурора області, та відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів -,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_1 та заступника прокурора Донецької області Ромаська Віталія Олександровича, задовольнити.

Вирок, Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2016 року щодо ОСОБА_1, скасувати, призначити новий розгляд в Дружківському міському суді Донецької області в іншому складі суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Судді: