Справа № 2-а-26/2007 р. Постанова

Іменем України

13 лютого 2007 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головного судді                                  Іванюка Т.І.,

при секретарі               Дідовець М.І.,

за участю позивача  ОСОБА_1, представника відповідача Шпетного С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0665 про зобов'язання відповідача провести розрахунок і виплатити грошове забезпечення , -

встановив:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить зобов'язати відповідача нарахувати з 1 січня 2006 року та з 01 квітня 2006року відповідно і виплатити грошове забезпечення, виходячи з нових посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів " від 09 березня 2006року, Постанови Кабінету Міністрів України № 984 від 19.07.06 „Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та усіх інших раніше виплачуваних надбавок, у тому числі - передбачених Указами Президента України № 173 від 23.02.02р. та № 389 від 05.05.03р. Заяву обґрунтовує тим, що проходить військову службу в органах військової прокуратури на посаді військового прокурора Деснянського гарнізону у військовому званні „ підполковник юстиції^-" і знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 0665. Вважає, що відповідач невірно проводить нарахування грошового забезпечення, без врахування норм діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримав. Просить задовольнити його позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Пояснив, що підстав для задоволення позову немає, оскільки законом не передбачені виплати вказані позивачем, грошових забезпечень.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Статтею 2. Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " від 20.12.91 року визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

Працівники органів військових прокуратур та територіальних спеціалізованих прокуратур входять до єдиної системи Генеральної прокуратури України, у своїй діяльності керуються чинним законодавством. Регламентація їх діяльності визначена без поділу не те у якій територіальній чи військовій прокуратурі вони проходять службу підпорядковані одному Генеральному прокурору України (ст.ст. 6,13 Закону України „Про прокуратуру". На працівників військових прокуратур поширюється чинність Дисциплінарного Статуту прокуратури України(ст..48 згаданого Закону).

Прокурор і слідчі прокуратури знаходяться під захистом Закону ст. 50 Закону України „Про прокуратуру ".

Відповідно до ст. 46-1 Закону України „ Про прокуратуру" військовослужбовцям військових прокуратур встановлені правові та соціальні гарантії, усі види постачання і

2

забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України без винятків.

Постановою KM України № 268 від 9 березня 2006року „ Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів " встановлені нові розміри посадових окладів працівників органів прокуратур, у тому числі, у тому числі військових. Зазначених спеціальним правовим актом, розповсюдженим на всі органи прокуратури, визначені умови оплати праці її працівників. Що до вимог вказаної постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також оклад за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку що визначається законодавством для військовослужбовців. Гарантії соціального захисту військовослужбовців та всі види матеріального забезпечення визначені аб.6 п.1 Постанови KM України №104 від 07.02.01р., які здійснюються за рахунок бюджету Збройних Сил України.

Указами Президента України №173 від 23.02.02р. „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового начальницького складу органів внутрішніх справ та №389 від 05.05.03р. Про надбавки військовослужбовців Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" встановлені не окремі умови праці а форми посиленого соціального захисту військовослужбовців у вигляді щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення ( окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) та надбавки за безперервну військову службу.

Вказані Укази Президента України № 173 від 23.02.02 року та № 389 від 05.05.03року на даний час не скасовані і розповсюджуються також на військовослужбовців військових прокуратур та повинні враховуватись про обчислені їх грошового утримання.

Спільний лист заступника Генерального прокурора України( вих.№ 11/1/1-18-654 від 03.05.06 року ) та заступника Міністра оборони України( вих..№ 220/1867 від 04.05.06 року ), не може бути документом діючого законодавства яке не тягне за собою ніяких правових наслідків.

П. 1.1. Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України (затверджене наказом Міністра Оборони України № 75 від 05.03.01 року ) передбачає, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня 1 вченого звання, тривалості та умов служби і складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразової і щомісячної винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премія.

Враховуючи наведене, суд вважає підставними вимоги позивача.

Кируючись ст.ст. 11,159,160,161 КАС України,ст.ст. 1,8,22,24,55 Конституції України, Закону України,, Про прокуратуру" ,Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" суд ,-

постанови в :

Позов  ОСОБА_1 до в/ч А 0665 про зобов"язання провести

розрахунок і виплатити грошове забезпечення  задоволити.

Зобов'язати військову частину А 0665 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2006 року та з 01 квітня 2006 року відповідно грошове забезпечення виходячи з нових посадових окладів, відповідно до постанови Кабінету

3

Міністрів України № 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів " від 09 березня 2006року, Постанови Кабінету Міністрів України № 984 від 19.07.06 „Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та усіх інших раніше виплачуваних надбавок, у тому числі - передбачених Указами Президента України № 173 від 23.02.02 року, та № 389 від 05.05.03 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається    протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.