У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Ткачука О.С., Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України», банк) звернулося до суду з позовом, вимоги якого уточнило в ході розгляду справи та просило звернути стягнення на майно, належне на праві власності ОСОБА_6: транспортний засіб моделі HYUNDAI TUCSON 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що передано в заставу ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором застави майна від 12 жовтня 2007 pоку, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпродзержинське відділення № 3293, та ОСОБА_6,шляхом самостійного продажу будь-якій особі покупцеві з укладанням нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, за початковою ціною, яка на момент продажу буде визначена на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності, та направлення коштів отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року, розмір якої станом на 19 грудня 2014 року становить 4835,48 доларів США, що еквівалентно 76252,47 грн. Передати в управління ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління предмет застави - вказаний транспортний засіб на період до його реалізації. Зобов'язати ОСОБА_6 передати ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління оригінали: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та всі комплекти ключів до нього. Надати ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, нотаріусів, будь-яких документів (у тому числі але не виключно отримати в органах ДАІ облікову картку транспортного засобу) необхідних для здійснення продажу предмета застави - транспортного засобу моделі HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Стягнути з відповідача витрати понесені AT «Ощадбанк» з оплати послуг суб'єкта оціночної діяльності в розмірі 2000 грн.

Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній надано кредитні кошти на купівлю автомобіля, у розмірі 28435,64 доларів США в еквіваленті за курсом Національного банку України на дату надання кредиту 143600 грн, зі сплатою 12,2 % річних за його користування, зі строком повернення до 11 жовтня 2012 року. Кредит виданий за заявою позичальника від 27 серпня 2007 року в доларах США та за дорученням шляхом зарахування коштів у сумі 28435,64 доларів США на рахунок позичальника.

Згідно договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2007 року, укладеного між відповідачем та ВАТ «ЛуАЗ» відповідач придбала за кредитні кошти транспортний засіб - Hyundai Tucson 2.0 AWD, 2007 року випуску.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань між сторонами був укладений договір застави майна від 12 жовтня 2007 року, предметом якого є придбаний за кредитні кошти транспортний засіб - автомобіль моделі Hyundai Tucson 2.0 AWD, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконала, не сплатила 4107,94 доларів США за кредитом та пеню у розмірі 727,54 доларів США. На звернення банку щодо необхідності застрахувати предмет застави не реагувала.

Транспортний засіб з 12 жовтня 2008 року не застрахований, що є порушенням умов договору застави.

Листом від 25 березня 2009 року відповідачу доведено про можливість реструктуризації заборгованості, шляхом зміни валюти зобов'язання з іноземної на національну.

Станом на 19 грудня 2014 року за кредитним договором заборгованість складає: 4107,94 доларів США - непогашена частина кредиту, 727,54 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання. Всього заборгованість відповідача становить 4835,48 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 19 грудня 2014 року становить 76252, 47 грн.

Вказану заборгованість банк просив стягнути з відповідача, шляхом звернення стягнення на заставлене майно - самостійного продажу предмету застави будь-якій особі покупцеві з укладанням нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Звернуто стягнення на майно, належне на праві власності ОСОБА_6, а саме транспортний засіб моделі Нyundai Tucson, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що передано в заставу ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором застави майна від 12 жовтня 2007 року, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпродзержинське відділення № 3293 та ОСОБА_6, шляхом самостійного продажу будь-якій особі покупцеві з укладанням нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, за початковою ціною, яка на момент продажу буде визначена на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності, та направлення коштів отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед позивачем за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року, розмір якої станом на 19 грудня 2014 року становить 4835,48 доларів США, що еквівалентно 76252,47 грн, шляхом передачі ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління предмету застави автотранспортного засобу моделі Нyundai Tucson, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за договором застави майна від 12 жовтня 2007 року, на період до його реалізації та надання позивачу право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, нотаріусів, будь-яких документів (у тому числі отримати в органах ДАІ облікову картку транспортного засобу) необхідних для здійснення продажу предмета застави. Зобов'язано відповідача передати ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління оригінали: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 11 жовтня 2007 року РП 1-го МВ ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області на автомобіль моделі Нyundai Tucson, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та всі комплекти ключів до нього. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулася із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з приписів Закону України «Про заставу», ст. 24, 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 192, 512, 514, 525, 526, 530, 533, 553, 554, 589, 590, 612, 625 ЦК України та дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на майно, підлягають частковому задоволенню.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та, вважаючи їх законними і обґрунтованими залишив ухвалене судом рішення без змін.

Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 жовтня 2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти на купівлю автомобіля, в розмірі 28435,64 доларів США в еквіваленті за курсом Національного банку України на дату надання кредиту 143600 грн зі сплатою 12,2% річних за його користування, зі строком повернення до 11 жовтня 2012 року.

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, був укладений договір застави майна від 12 жовтня 2007 року, предметом якого є придбаний за кредитні кошти транспортний засіб - автомобіль моделі Hyundai Tucson 2.0 AWD, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконала, не сплатила 4107,94 доларів США за кредитом та пеню у розмірі 727,54 доларів США.

Позивач неодноразово направляв нагадування відповідачу про порушення виконання умов договору, на звернення банку щодо необхідності застрахувати предмет застави, відповідач не реагував. Транспортний засіб з 12 жовтня 2008 року не застрахований, що є порушенням умов договору застави.

Листом від 25 березня 2009 року №864 відповідачу доведено про можливість реструктуризації заборгованості, шляхом зміни валюти зобов'язання з іноземної на національну.

Відповідачу було надіслано повідомлення від 24 лютого 2009 року № 602 про необхідність сплати заборгованості, претензію від 11 лютого 2009 року № 442 з вимогою про погашення простроченої заборгованості.

Станом на 19 грудня 2014 року за кредитним договором заборгованість складає: 4107,94 доларів США - непогашена частина кредиту, 727,54 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання. Всього заборгованість відповідача перед АТ „Ощадбанк" становить 4835,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара США до гривні станом на 19 грудня 2014 року становить 76252,47 грн.

Згідно з оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТО МАРКЕТ» вартість заставленого майна станом на 19 грудня 2014 року складає 120477 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Повно встановивши обставини справи з урахуванням об'єктивно оцінених зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував вищевказані норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку усім доводам апеляційної скарги, висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині постановленої ухвали та обґрунтовано виходив з того, що правові підстави для скасування рішення місцевого суду відсутні.

В ході розгляду даної справи місцевим та апеляційним судами дотримано вимог ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, перевірено усі обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень та надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

При встановлені фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні судових рішень правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

суддіВ.С. Висоцька

М.К. Гримич

О.В. Умнова

І.М. Фаловська