У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 р. м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ч. 3 ст.297 ЦПК України, оскільки подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Зазначену ухвалу суду ОСОБА_2 отримав 30 травня 2016 року.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянт не надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причини пропуску процесуального строку.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2016 року, прийняти нове рішення про направлення справи для подальшого розгляду в апеляційний суд м. Києва.

При цьому у касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те,що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з існування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження по тій самій справі з того самого питання.

Відповідно до п. 6 розд. ХII«Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваного судового рішення, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, заяву про поновлення процесуального строку із зазначенням причини пропуску строку ОСОБА_2 не надіслав. Ухвалу про залишення без руху останній отримав 30 травня 2016 року, станом на 22 липня 2016 року дану ухвалу не виконав.

Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення відповідно до вимог статті 297 ЦПК України.

Крім того у касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те,що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з існування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження по тій самій справі з того самого питання, що не відповідає оскаржуваній ухвалі.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись ч.4 п.5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я О.В.Попович