ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
08.09.09 |
Справа №2а-5293/09/5/0170 |
11:00
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - паспортНОМЕР_1, наказ № 28,
від відповідача - ОСОБА_2 - держ. податк. інсп., посвідчення № НОМЕР_2
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аммоніт», м. Сімферополь
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, м. Сімферополь
про скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аммоніт» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р. у частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 99394,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 99394,80 грн. винесено відповідачем неправомірно із порушенням норм діючого законодавства, оскільки останній помилково зробив висновок про завишення позивачем валових витрат з виконання договорів № А/12-01 від 15.12.2005р. про надання послуг, № УС/12-02 від 28.12.05р. та № УС/12-08 від 28.12.07р. Позивач вказує на те, що всі понесені витрати підтверджені первинними документами: актами виконаних робіт, графіками обліку робочого часу.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов (вих. № 7544/9/10 від 17.06.09р.) зазначив, що позивач до складу валових витрат відніс 310750,00 грн. з виконання договорів № А/12-01 від 15.12.2005р. про надання послуг, № УС/12-02 від 28.12.05р. та № УС/12-08 від 28.12.07р., які не пов'язані з веденням господарської діяльності товариства. Також відповідач вказує на те, що до складу амортизаційних врахувань позивачем віднесена суми амортизації по основних засобах невиробничого призначення на 11979,07 грн.
У судовому засіданні 07.07.09р. представник позивача надав суду письмові пояснення розрахунку податкового зобов'язання з обґрунтування своїх позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі направлення від 11.08.08р. №1836/23-7 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 10.09.2008р. проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р.
В ході зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем зокрема вимог п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, за період, що перевірявся встановлено, що платником податку завищені валові витрати підприємства за рахунок віднесення до їх складу витрат непідтверджених первинними документами, та витрат не пов'язаних з веденням господарської діяльності на загальну суму 331092,00 грн., та нарахування амортизації на основні засоби невиробничого призначення на загальну суму 11979,00 грн., що привело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 85768,00 грн.
За результатами перевірки складений Акт №6798/23-2/31717588 від 10.09.2008р., який покладений у підставу винесення податкового повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р., яким позивачу донараховано податкового зобов'язання у розмірі 110581,90 грн., у тому числі 85768,00 грн. за основним платежем та 24813,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжним дорученням № 539 від 25.09.08р. сплачено 11187,10 грн., з іншою сумою донарахованого податкового зобов'язання у розмірі 99394,80 грн. позивач не погодився та звернувся до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим із скаргою вих. № 89 від 26.09.08р. про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р. у цій частині.
Рішенням від 13.10.08р. заступник начальника ДПІ у м. Сімферополі прийняв рішення вих. № 3822/10/1/25-010 про продовження строку розгляду первинної скарги до 21.11.08р. та у подальшому 20.11.08р. заступник начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийняв рішення вих. № 4458/10/1/25-010 про результати розгляду первинної скарги, яким залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р., а скаргу позивача без задоволення.
26.11.08р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0012922301/1, яким донараховане позивачу податкове зобов'язання у сумі 110581,90 грн., у тому числі 85768,00 грн. - за основним платежем та 24813,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
24.11.08р. позивач звернувся до ДПА в АР Крим з повторною скаргою вих. № 116, яка рішенням заступника голови ДПА в АР Крим від 22.01.09р. вих. № 133/10/25-023 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р. залишено без змін, 02.02.09р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012922301/2, яким донараховане позивачу податкове зобов'язання у сумі 110581,90 грн., у тому числі 85768,00 грн. - за основним платежем та 24813,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
29.01.09р. позивач звернувся із скаргою вих. № 10 до ДПА України, яка рішенням заступника голови ДПА України вих. № 2846/6/25-0115 від 31.03.09р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0012922301/0 від 22.09.08р. без змін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
По-перше, 15.12.2005р. між позивачем (замовником) та Підприємством «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» (виконавцем) укладено Договір про надання послуг № А/12-01 (а.с.116-119).
Відповідно до статті 1 зазначеного Договору предметом договору є надання послуг з розміщення персоналу, офісного обладнання та техніки.
Додатковою угодою № 1 від 30.11.06р. був продовжений строк дій договору до 30.11.07р. включно (а.с.120).
У виконання зазначеного договору 30.11.2007р. між замовником та виконавцем був підписаний акт про вартість наданих послуг у сумі 161700,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 26950,00 грн. за період 2007 рік (а.с. 121).
З акту перевірки вбачається, що відповідач не визначає суму у розмірі 134750,00 грн. (161700,00-26950,00) валовими витратами та посилається на те, що не надається можливим визначити зв'язок проведених затрат із господарською діяльністю, та вважає, що зазначена сума підлягає виключенню зі складу валових витрат позивача.
Суд не може погодитись із таким твердженням відповідача виду наступного.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
На думку суду позивачем правомірно віднесено до скалу валових витрат суму у розмірі 134750,00 грн., оскільки з акту від 30.11.2007р. прямо вбачається, що позивач прийняв від Підприємства «СІ Ен Жі Ес Інжінірінг» послуги по розміщенню персоналу, офісного обладнання та техніки на зазначену суму.
Проаналізував все вищевикладене суд вважає, що у відповідача відсутні були правові підстави для донарахування позивачу податкового зобов'язання за Договором № А/12-01 від 15.12.2005р. у розмірі 43794,40 грн. (33688,00 грн.+10106,40 грн.).
По-друге, 28.12.2005р. між позивачем (замовником) та Підприємством «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» (виконавцем) укладено Договір № УС/12-02, відповідно до статті 2 якого предметом є надання послуг по забезпеченню технічним обладнанням офісної оргтехніки (а.с.122-125).
Додатковою угодою № 1 від 25.12.2006р. продовжений строк дії цього договору до 31.12.2007р. включено (а.с.126).
У виконання зазначеного договору між замовником та виконавцем були підписані акти про вартість наданих послуг:
- від 14.11.2007р. на загальну суму наданих послуг 134420,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 22403,33 грн.) (а.с.127)-611 годин, що затрачені на надання послуг;
- від 22.01.08р. на загальну суму наданих послуг 27280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 4546,67 грн. (а.с.137)-124 години, що затрачені на надання послуг;
- від 25.02.08р. на загальну суму наданих послуг 12540,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 2090,00 грн-57 годин, що затрачені на надання послуг.
28.12.2007р. між позивачем (замовником) та Підприємством «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» (виконавцем) укладено Договір № УС/12-08, відповідно до статті 2 якого предметом є надання послуг по забезпеченню технічним обладнанням офісної оргтехніки (а.с.142-144). У виконання якого між замовником та виконавцем був також підписаний акт про вартість наданих послуг від 31.03.08р. на загальну суму наданих послуг 36960,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 6160,00 грн.)-168 годин, що затрачені на надання послуг (а.с.146).
Вартість послуг за зазначеними договорами встановлена у розмірі 220 грн. (у т.ч. ПДВ 36,67 грн.) за одну годину (п. 3.2 Договорів). Об'єм послуг визначається на підставі табеля обліку робочого часу, який затрачений виконавцем на надання послуг (п. 5.2 Договорів).
До вищезазначених договорів додаються Додатки «Об'єм послуг» (а.с.125,145), в яких надається перелік послуг без вказання вартості та об'єму конкретного виду послуг.
З акту перевірки вбачається, що відповідач також не визначає суму у розмірі 211200,00 грн. валовими витратами та вважає, що позивачем неправомірно віднесено її до складу валових витрат.
По даному епізоду суд вважає, що позивач дійсно не мав правових підстав для віднесення до валових витрат суми у розмірі 211200,00 грн. з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.
На думку суду взагалі неможливо визначити по зазначеним актам об'єм послуг та вид послуг, оскільки в актах фігурують лише кількість часів, за які були надані неконкретизовані послуги.
Посилання позивача на те, що всі понесені їм витрати підтверджені первинними документами суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо (ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Під час розгляду справи судом встановлено, що у наданих до перевірки первинних документах не розкритий об'єм операцій та одиниці вимірювання, взагалі не були надані фінансові, технічні, програмні, а будь-які письмові звіти про надання послуг, які б свідчили про те, що виконавець тобто позивач в процесі надання послуг проводив певну роботу та отримував результати, який замовник міг би використовувати у діяльності, що приносить прибуток.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач правомірно донарахував позивачу податкове зобов'язання у розмірі 55600,40 грн., у тому числі 46360,40 грн. (36300 грн.+10060,40) за Договором № УС/12-02 від 28.12.05р. та 9240,00 грн. (7700+1540) за Договором № УС/12-08 від 28.12.07р.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовні заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0012922301/0 від 22.09.08р., без вимоги про визнання його протиправним.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим № 0012922301/0 від 22.09.08р. у частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 43794,40 грн., у тому числі 33688,00 грн. за основним платежем та 10106,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
У зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 08.09.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 11.08.2009р.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012922301/0 від 22.09.08р. у частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 43794,40 грн., у тому числі 33688,00 грн. за основним платежем та 10106,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В інший частині адміністративного позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аммоніт» 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.