ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. Справа № 2-а-5273/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Задерей І.В.,
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1,
відповідача : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: Приватного підприємства "Електро-плюс"
про: стягнення заборгованості в сумі 533,75 гривень
ВСТАНОВИВ :
В грудні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з позовом до Приватного підприємства «Електро-плюс» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків, а також заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені в загальній сумі 533,75 гривень.
Позов мотивовано тим, що внаслідок невчасної несплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість по сплаті недоїмки, штрафним санкціям та пені в загальній сумі 533,75 гривень, яка підтверджується наданими позивачем у справу доказами.
Оскільки досудові заходи врегулювання спору щодо сплати недоїмки не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутись до суду із вищезазначеним позовом.
Позивач під час судового засідання заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про розгляд справи, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах адміністративної справи.
Судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, в зв’язку з цим суд дійшов до висновку про розгляд справи без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного висновку.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Згідно із ч. 6 ст. 20 Закону № 1058- IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, п. 2 ч. 9 ст. 106 вище згаданого Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно з ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Крім того, відповідно до пп. 9.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663, фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2 - 9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених підпунктами 2.1.1- 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.
П. 9.3.2. Інструкції визначає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Електро-плюс» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що стверджується матеріалами адміністративної справи (а.с.6).
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого утворився борг по недоїмці, штрафним санкціям та пені в загальній сумі 533,75 гривень.
Станом на час розгляду справи у суді у відповідача згідно із поданих Пенсійним фондом доказів існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 533,75 гривень.
Даний борг підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за відповідний період (листопад-грудень 2009 року) (а.с.8-11); рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №398 від 16.04.2010 року; розрахунками штрафних санкцій та пені (а.с.13-17); іншими матеріалами адміністративної справи.
Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед Пенсійним фондом України становить 533,75 гривень та підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Крім того, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 ограни Пенсійного фонду України, до яких належить позивач у справі, звільнені від сплати державного мита (судового збору).
Враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 533,75 гривень є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Електро-плюс" (21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 69/51) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7) кошти в сумі 533 (п'ятсот тридцять три) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 13.01.11 року
Суддя (підпис) Іващук Олена Іванівна
з оригіналом згідно
Суддя
Секретар