ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-2814/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник на підставі довіреності
відповідача 1 : не з'явився, причини неявки суду не відомі
відповідача 2: не з'явився, причини неявки суду не відомі
відповідача 3: не з'явився, причини неявки суду не відомі
третя особа: ОСОБА_3, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області ОСОБА_4 (відповідач 1), головного державного податкового ревізора - інспектора ДПА у Вінницькій області - Калити Олега Вікторовича (відповідач 2), Державної податкової інспекції у м. Вінниці (відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова адміністрація у Вінницькій області
про: визнання протиправними дій та скасування рішень про застосування штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішень ДПІ у м. Вінниці №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 24.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позов мотивовано наступним.
16.06.2010 року відповідачами 1 та 2 була проведена планова перевірка здійснення ФОП ОСОБА_1, підприємницької діяльності за місцем здійснення господарської діяльності в магазині, розташованому по вул. Ф.Кона біля будинку № 6 в м. Вінниці, з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови Правління НБУ від 15.12.04 р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні».
За результатами перевірки відповідачами 1 та 2 складено акт перевірки від 16.06.2010 року, де виявлені порушення, що полягають в незабезпеченні: роздрукування відповідного розрахункового документа; зберігання використаних контрольних стрічок; відповідності суми готівкових коштів за місцем розрахунків, здійснення торгівлі продовольчими товарами без відповідного торгового патенту. На підставі даного акту, відповідачем 3 прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 24.06.2010 року на загальну суму 242115,90 грн.
Позивач вважає, що при проведенні перевірки, складанні акту перевірки, та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачами вчинено протиправні дії та видані протиправні рішення, якими порушено права позивача.
Вказані протиправні дії полягають в тому, що позивача про проведення планової перевірки не повідомлено з дотриманням вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чим порушено ч. II ст. 19 Конституції України, норми ст. 11-1, ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», а тому були відсутні визначені законом підстави для проведення перевірки.
Окрім того, під час перевірки, було здійснено придбання відповідачами 1 та 2 товарів у платника податку з метою виявлення та документування фактів порушень, а вчинення саме цих дій і саме з цією метою прямо витікає із змісту акту перевірки від 16.06.2010 р., носить характер контрольної (оперативної) закупівлі. Відповідно до п.2 ч. І ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»право на проведення контрольних та оперативних закупівель та постачання надано виключно підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Відповідачі 1 та 2 не здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а тому не мали права проводити контрольну (оперативну) закупівлю.
Окрім того, проведення пошуку відповідачами 1 та 2 готівкових коштів за межами зберігання виручки за звітний день по всій території приміщення магазину платника податків, а також розпакування загорнутих у відповідні первинні бухгалтерські документи готівкових коштів, розподілених та залишених в приміщенні магазину за межами зберігання виручки за звітний день для проведення розрахунків із постачальниками товарів, носить ознаки обшуку, визначеного в ст. 177 КПК України. При цьому, жодних документів, які б надавали право на проведення обшуку відповідачами 1 та 2 не надано.
Також відповідачами 1 та 2 безпідставно не прийняті до уваги роздруківки звітів. РРО марки МINI - 500.02 МЕ, заводський № ПБ57110401, фіскальний № НОМЕР_3, версія внутрішнього програмного забезпечення 52-02, через який проводяться розрахункові операції, зареєстрований/перереєстрований ДПІ в м. Вінниці - реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 від 01 червня 2009 року. Зважаючи на конструктивні особливості апаратів електронних контрольно-касових МINI -500.02 МЕ, а саме - робота в режимі формування електронної контрольної стрічки, роздруківка копій надрукованих цим реєстратором розрахункових документів не передбачена програмним забезпеченням. Таким чином, визначення відповідачами 1 та 2 в акті перевірки від 16.06.2010 року в якості порушення не забезпечення збереження використаних контрольних стрічок за 359 днів є протиправним за своєю суттю, та вчиненим необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено та недобросовісно.
Також позивач стверджує, що в силу п. 3 ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», центри сервісного обслуговування зобов'язані «при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника». Тобто, функції програмування, в тому числі програмування заголовку чека, покладено на центр сервісного обслуговування, а не на платника податків. Таким чином, визначення відповідачами 1 та 2 в якості порушення платником податків через невідповідність заголовка чека в частині визначення адреси місця здійснення підприємницької діяльності суперечить нормам п. 3 ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того не відповідають дійсності твердження відповідачів 1 та 2 про здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту. Так, термін дії патенту серії ТПБ №551966, придбаний позивачем витікав 30.06.10 року, внаслідок чого для продовження проведення власної торгівельної діяльності, з урахуванням положень ст.ст. 1, 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», саме 16.06.10 року позивач розпочав процедуру придбання торгового патенту на новий термін.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що винесення відповідачем 3 рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 24.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 242115,90 грн. на підставі даних акту від 16.06.2010 року, які базуються на припущеннях, не відповідають дійсності та одержані не у спосіб визначений чинним законодавством.
За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 24.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
У судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі. Заявою від 12.07.2010 року збільшила позовні вимоги, та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві просить визнати протиправними дії відповідача 1 та 2 щодо :
- проведення перевірки у позивача на підставі направлень на перевірку, підписаних особою, яка не є керівником податкового органу;
- проведення перевірки позивача без вручення направлень на перевірку;
- проведення перевірки без участі позивача, як суб’єкта господарювання;
- придбанню товарів у платника податку з метою виявлення та документування факту порушень;
- проведення пошуку готівкових коштів за межами зберігання виручки за звітний день по всій території приміщення магазину платника податків;
- вручення акту перевірки особі, яка не уповноважена представляти платника податків.
Крім того, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 24.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідачі 1, 2 та 3 у судове засідання не з’явились, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином.
Ухвалою суду від 31.08.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області.
У судовому засіданні представник третьої особи позов не визнав, вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Також, представником третьої особи надано письмові заперечення проти позову, згідно яких перевірку проведено відповідно до чинного законодавства. Так, стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а в даному випадку податковими органами було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним порядку здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Стосовно планової перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, то вказана перевірка була проведена, відповідно до плану таких перевірок на червень 2010 року, затвердженого 31.05.2010 року. Також відповідач вважає безпідставними твердження позивача щодо підписання направлень неналежною особою, а саме заступником голови ДПА. Водночас, Голова ДПА у Вінницькій області своїм розпорядженням № 33 від 13.05.2010 року поклав обов’язок щодо підпису направлень на проведення планових та позапланових документальних перевірок, перевірок щодо контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, які будуть здійснюватись посадовими особами (ревізорами) ДПА у Вінницькій області на заступника голови ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5 Також необґрунтованим є те, що позивача не повідомлено про перевірку. Направлення на перевірку було вручено продавцю, який як підтверджено позивачем перебуває з ним у трудових відносинах. Не відповідає дійсності твердження позивача про проведення контрольно-оперативної закупівлі, оскільки відповідачем 1 та 2 була здійснена звичайна купівля товару. Враховуючи викладене, третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1, 15.05.1997 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа.
Відповідно до направлень Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 122463, № 122465 від 08.06.2010 року, головним державним податковим ревізорам –інспекторам І рангу ДПА у Вінницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 доручено провести з 08.06.2010 року по 18.06.2010 року планову перевірку ФОП ОСОБА_1
Зазначена перевірка проводиться відповідно до плану перевірок суб’єктів господарської діяльності, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на червень 2010 року, затвердженого 31.05.2010 року заступником голови ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5
Згідно акту перевірки №773/02/32/23/НОМЕР_4 від 16.06.2010 року, службовими особами ДПА у Вінницькій області проведено перевірку магазину, розташованого по вул. Ф. Кона, біля буд. № 6 в м. Вінниці, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 Перевіркою виявлено наступні порушення не забезпечення: роздрукування відповідного розрахункового документа; зберігання використаних контрольних стрічок в кількості 359 шт.; зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків Z-звітів, а саме звіту № № 1, 2, 19, 43, 108, 160, 168 за період з 09.06.2009 року по 30.11.2009 року. Окрім того, проводяться розрахункові операції через РРО з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів. Так, реєстратор розрахункових операцій зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, в розрахункових документах зазначена адреса вул. Збишка біля будинку № 42. Також не забезпечено відповідність суми готівкових коштів за місцем розрахунків в розмірі 31267,18 грн., та здійснюється торгівля продовольчими товарами без відповідного торгового патенту.
На підставі даного акту, ДПІ у м. Вінниці прийняті рішення про застосування штрафних санкцій:
№ НОМЕР_1 від 24.06.2010 року, яким за порушення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 195 грн.;
№ НОМЕР_2 від 24.06.2010 року, яким за порушення п.п. 1, 2, 9, 10, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 241920,9 грн.
Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; 2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ч. 4 ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як видно із змісту даної статті, планова перевірка для якої необхідним являється повідомлення платника за 10 днів до її проведення, це перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.
У відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вказаний закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тому проведення перевірки дотримання вимог зазначеного закону, а також інших законів та положень, визначених в направленні на перевірку, не являється перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти та сплати податків платниками. Вказаний закон визначає планову перевірку, як перевірку передбачену планом у плані роботи органу державної податкової служби.
Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача про неправомірність дій відповідача 1 та 2 та безпідставність проведення перевірки.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача, про невручення направлення на проведення перевірки, а також копії акту перевірки. Як встановлено судом, з направленнями на перевірку ознайомлено продавця ОСОБА_7, про що зроблено відмітки у направленні. Продавцем отримано також і копію акту перевірки, про що в акті зроблені відповідні відмітки. Як стверджує позивач, що не заперечується сторонами, з ОСОБА_7 остання перебуває у трудових відносинах. За таких обставин, позивач вважається повідомленою про проведення перевірки, а також не порушено її право на отримання копії акту перевірки.
Тому, суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність підстав для застосування ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової перевірки позивача.
Також не підтверджено позивачем обставин, щодо проведення пошуку готівкових коштів за межами зберігання виручки за звітний день по всій території приміщення магазину платника податків.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача 1 та 2 при проведенні планової перевірки позивача щодо дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Суд не вбачає порушень в діях відповідачів 1 та 2 при здійсненні придбанні товару та проведенні перевірки.
У відповідності до ст. 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Товар був придбаний перевіряючими, при цьому даний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Ознак оперативної закупки в діях відповідачів 1 та 2 не вбачається, а тому твердження позивача з даного приводу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Стосовно виявлених порушень, судом встановлено наступне.
Згідно з п.п. 1, 2, 9, 10, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3);
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3);
щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9 ст. 3);
друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п. 10 ст. 3);
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13 ст. 3).
Як встановлено судом позивач проводить розрахункові операції через зареєстрований ДПІ в м. Вінниці касовий апарат - реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 від 01 червня 2009 року.
При проведенні перевірки продавцем було застосовано вказаний реєстратор. Разом з тим роздрукування чеку не було здійснено внаслідок технічних характеристик даного реєстратора - контрольно-касового апарату МІ№-500.02 МЕ. Так, відповідно до розділу 8 «Виконання звітів»Посібника з експлуатації апаратів електронних контрольно-касових МІ№-500.02 МЕ, конструктивні особливості цього РРО передбачають виконання трьох видів звітів: поточні звіти, звіти з обнуленням, звіти з фіскальної пам'яті. Звіт з обнуленням 501 є денним звітом з обнуленням, та відповідно до абз. III розд. 8 Посібника з експлуатації апаратів електронних контрольно-касових МІNІ-500.02 МЕ «Денний звіт з обнуленням «501»є фіскальним, при його виконанні інформація з робочої пам'яті записується у фіскальну пам'ять. Решта звітів з обнуленням виконують допоміжні функції»Згідно із абз. II розд. 8 Посібника з експлуатації апаратів електронних контрольно-касових МІNІ-500.02 МЕ «При виконанні звітів з обнуленням інформація з внутрішніх лічильників виводиться на друк, а лічильники обнулюються», а відповідно до абз. IV розд. 8 Посібника з експлуатації апаратів електронних контрольно-касових М- 500.02 МЕ «Після закінчення робочої зміни необхідно виконати «510»та «501»звіти.»Роздруківки зазначених звітів надані відповідачам 1, 2, проте не прийнятті останніми до уваги. РРО марки МІNІ-500.02 МЕ, заводський № ПБ57110401, фіскальний № НОМЕР_3, версія внутрішнього програмного забезпечення 52-02, через який проводяться розрахункові операції, зареєстрований/перереєстрований ДПІ в м. Вінниці - реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 від 01 червня 2009 року.
З акту перевірки № 773/02/32/23/НОМЕР_4 від 16.06.2010 року встановлено, що відповідачем виявлено не забезпечення зберігання контрольних стрічок РРО. Зокрема, відсутні 359 контрольних стрічки РРО станом на 16.06.2010 року. При цьому, розмір штрафних санкцій визначається відповідачем –10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання друку окремо кожної контрольної стрічки та її не зберігання. Аналогічним чином визначаються штрафні санкції за незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків №№ 1, 2, 19, 43, 108, 160, 168 за період з 09.06.2009 року по 30.11.2009 року, виходячи з розміру - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний не збережений фіскальний звітний чек.
Суд, не погоджується з даною позицією відповідача, а розмір штрафних санкцій завищено, виходячи з наступного.
Із змісту норм ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність та розмір штрафних санкцій, що застосовуються за порушення певних норм даного Закону, при цьому це можуть бути як разові так і триваючі порушення.
Виходячи із загальних підстав притягнення до юридичної відповідальності, обов’язковою умовою являється вина особи, яка відображається у ставленні особи до вчинюваного нею діяння. Навіть, якщо зробити припущення, що позивачем вчинені порушення п.п. 9, 10 ст. 3 Закону № 265, то вони могли бути вчинені разово. Проте, не вбачаючи в своїх діях порушень закону позивач протягом певного періоду дублював це порушення, внаслідок чого воно стало систематичним. Такі обставини не дають підстав притягувати позивача до відповідальності за множинні порушення.
Стосовно рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2010 року судом встановлено, що позивачем не було допущено порушення норм Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідно до торгового патенту № 551966 серії ТПБ, виданого СПД ОСОБА_1, остання має право на здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі в магазині по вул. Ф. Кона б/б № 6, м. Вінниця. Вказаний патент дійсний з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.
Таким чином, на час перевірки позивач мав торговий патент на право здійснення роздрібної торгівлі в магазині по вул. Ф. Кона б/б № 6 в м. Вінниці.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за здійснення торгівлі без відповідного патенту.
За таких обставин, рішення відповідача 3 являються протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача 1 та 2.
При вирішенні справи суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні відповідач 3 не довів правомірність своїх рішень.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
У відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, документальне підтвердження сплати позивачем судових витрат, на користь позивача підлягає стягненню –1,70 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158, 160, 161 - 163, 167, 186, 255 - 257 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0004842340 від 24.06.2010 року про застосування фінансових санкцій.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0004852340 від 24.06.2010 року про застосування фінансових санкцій.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до частини задоволених вимог, в сумі 1,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 01.11.10
Суддя Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
29.10.2010