АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 11кп//791/910/14 Головуючий в І інстанції Майдан С.І.

Категорія: ч.2 ст.382 КК України Доповідач: Ковальова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого судді Ковальової Н.М.

суддів: Ришкової Н.М., Красновського І.В.

при секретарі Осипенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження №42013230280000015 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Долинське, Чаплинського району, Херсонської області, українця, громадянина України, який працює директором ТОВ «Техтекс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.382 КК України - штраф у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 17000 гривень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки.

Запобіжний захід залишено без змін - «особисте зобов'язання».

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Донецьк, українця, громадянина України, який працює директором ТОВ «Техтекс», який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_3, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.382 КК України - штраф у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 17000 гривень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки.

Запобіжний захід залишено без змін - «особисте зобов'язання».

Учасники судового провадження:

прокурор Зубік В.В.

потерпілі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат Новаторов А.Г.

обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисник - адвокат Головатенко І.І. в інтересах ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що перебуваючи на посаді директора підприємства Українсько - Німецького ТОВ «Техтекс», будучи службовою особою, яка виконує організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, керуючись у своїй діяльності Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, іншими нормативно-правовими документами і законодавчими актами України та статутом підприємства, в порушення вимог ч.5 ст.124 та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами на території України, в період з червня 2013 року до 06 грудня 2013 року, маючи можливість в зазначений період часу виконати рішення суду по виплаті заборгованості по заробітній платі та компенсації за невиплату заробітної плати, так як підприємство не було визнано банкротом, займалося виробничою діяльністю, здійснювало обов'язкові платежі, хоча при цьому мав реальну можливість її виплатити, оскільки згідно довідки ДПІ у м.Херсоні від 11.12.2013 року по деклараціям з податку на додану вартість УН ТОВ «Техтекс» з березня 2013 року по 11.12.2013 року задекларовано загальний обсяг постачання у сумі 3317700 гривень, безпідставно не виконав рішення суду в повному обсязі, а саме: не виплатив грошові кошти за середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати на загальну суму 206625,69 гривень, а саме: грошові кошти за заробітну плату та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_10 на загальну суму 34765,35 гривень (виконавчий лист № 667/5292/13-ц від 21.01.2013 року); ОСОБА_11 на загальну суму 21480,75 гривень (виконавчий лист № 667/5508/13-ц від 06.08.2013 року), ОСОБА_4 на загальну суму 29753,30 гривень ( виконавчий лист № 667/3792 від 01.07.2013 року), ОСОБА_6 на загальну суму 19755,32 гривень ( виконавчий лист№667/370 від 10.07.2013 року), ОСОБА_12 на загальну суму 28580,86 гривень (виконавчий лист № 667/3787/13 від 13.06.2013 року), ОСОБА_13 на загальну суму 11600,18 гривень(виконавчий лист № 667/3794/13-ц від 12.07.2013 року), ОСОБА_14 на загальну суму 29432,27 гривень( виконавчий лист 667/3791/13-ц від 12.07.2013 року), ОСОБА_15 на загальну суму 31257,66 гривень (виконавчий лист № 667/3795/13 від 13.06.2013 року).

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора підприємства Українсько - Німецького ТОВ «Авіа-про», будучи службовою особою, яка виконує організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, керуючись у своїй діяльності Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, іншими нормативно-правовими документами і законодавчими актами України та статутом підприємства, в порушення вимог ч.5 ст.124 та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами на території України, в період з березня 2013 року до 06 грудня 2013 року, маючи можливість у зазначений період часу виконати рішення суду по виплаті заборгованості по заробітній платі та компенсації за невиплату заробітної плати, так як підприємство не було визнано банкротом, займалося виробничою діяльністю, здійснювало обов'язкові платежі, хоча при цьому мав реальну можливість її виплатити, оскільки згідно довідки ДПІ у м.Херсоні від11.12.2013 року по деклараціям з податку на додану вартість УН ТОВ «Авіа-про» з березня 2013 року по 11.12.2013 року задекларовано загальний обсяг постачання у сумі 5081200 гривень, безпідставно не виконав рішення суду в повному обсязі, а саме не виплатив грошові кошти за середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати на загальну суму 99365,80 гривень, а саме: грошові кошти за середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_16 на загальну суму 29257,16 гривень (виконавчий лист № 2114/9555/12 від 10.01.2013 року та № 667/5672 від 30.09.2013 року), ОСОБА_17 на загальну суму 21656,8 гривень (виконавчий лист № 2114/10842 від 20.05.2013 року), ОСОБА_18 на загальну суму 16767,46 гривень (виконавчий лист №2114/8045/12 від 23.10.2012 року); ОСОБА_19 на загальну суму 5134,82 гривень (виконавчий лист №667/5512/13-ц від 09.09.2013 року та 667/1720/13 від 16.05.2013 року), ОСОБА_20 на загальну суму 2912,44 гривень (виконавчий лист №667/5673/13 від 03.09.2013 року), ОСОБА_21 на загальну суму 17314,06 гривень (виконавчий лист2114/1099/12 від 21.10.2013 року), ОСОБА_22 на загальну суму 6323,06 гривень (виконавчий лист № 667/5671/13 від 29.10.2013 року)

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_2 вважає, що вказаний вирок винесено з порушенням кримінального законодавства. Зазначає, що на час порушення кримінального провадження був звільнений з посади директора зазначеного підприємства, а тому внаслідок зміни обстановки, вважає, що вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність. Просить скасувати вирок та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст..48 КК України;

- обвинувачений ОСОБА_1 приводить аналогічні доводи та його апеляційна скарга містить аналогічне прохання звільнення від кримінальної відповідальності за ст..48 КК України.

Представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат Новаторов А.Г. в запереченнях на апеляційні скарги заперечує їх задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_23, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, потерпілих та представника потерпілої, не підтримавших апеляційні скарги, в судових дебатах сторони залишились на своїх міркуваннях, в останньому слові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прохали задовольнити їхні апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з журналу судового засідання та даних технічного носія, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнали свою вину.

А як вбачається з прослуховування запису технічного носія, обидва фактично визнали свою вину у невиплаті заробітної плати потерпілим, тоді як вони обвинувачувались за ч.2 ст.382 КК України - в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пояснили, що ніяких протидій у виконанні державними виконавцями рішень суду не вчиняли та не протидіяли їхньому виконанню.

Пояснили, що у суді першої інстанції визнали вину у невиплаті заробітної плати потерпілим, проте реальної можливості виплатити заробітну плату не мали.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, справу розглянуто за правилами ст. 349 КПК України, без повного дослідження всіх обставин справи. При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені вище обставини та вимоги ст. 349 КПК України щодо визначення скороченого обсягу доказів, що підлягають дослідженню за умови, що обставини справи ніким не оспорюються.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично не визнали вину в умисному невиконанні судового рішення, суд забов»язаний був дослідити всі надані обвинуваченням докази та проаналізувавши їх, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Апеляційний суд позбавлений можливості дослідити в повному обсязі всі докази, оскільки вони не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Зазначене свідчить про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване рішення, що тягне за собою скасування вироку за ч.1 ст.374 КПК України з посиланням на п.6 ст.9 КПК України, оскільки зазначене питання належним чином не врегульоване діючим кримінальним процесуальним законом, тому слід застосувати загальні засади кримінального провадження визначені у ч.1 ст.7 КПК України.

За таких обставин апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст..ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 серпня 2014 року яким засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.382 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд в той же суд, іншим складом суду.

Міру запобіжного заходу - особисте забовязання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді(три підписи)

згідно огригінала суддя Ковальова Н.М.