28.02.2012
Справа № 11/2190/196/2012 Головуючий у 1 інстанції Захарчук В.В.
Категорія: ст. 367 ч.2 КК України Доповідач –Ковальова Н.М.
В И Р О К
Іменем України
7 лютого 2011 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді: Ковальової Н.М.
Суддів: Коровайка О.І., Шевцової В.Г.
при секретарі –Богданченко Д.В.
з участю прокурора –Чередніченко Є.Г.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 4 листопада 2010 року
щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в Червономаяцькій сільській раді Бериславського району начальником ОПОП, одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, що не має судимостей, -
яким його засуджено за ст. ч.2 ст.367, ст.69 КК України до штрафу в чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 6800 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
за ч.2 ст.240 КК України до штрафу в чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 6800 грн.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у вигляді штрафу до чотириста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 7650 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Міра запобіжного заходу підписка про невиїзд залишена без змін до набрання вироком чинності,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, визнаний винним і засуджений за те, що будучи службовою особою –начальником КП “Червоний Маяк” Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області, проявляючи злочинну недбалість, та неналежно ставлячись до своїх службових обов’язків, в період з 01.10.2009р. по 01.03.2010р. не оформив для комунального підприємства “Червоний Маяк” дозволу на спеціальне водовикористання, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді матеріальних збитків у розмірі 143 275 грн.
Він же, обіймаючи посаду керівника комунального підприємства “Червоний Маяк” Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області, достовірно знаючи, що підприємство “Червоний Маяк” не має дозволу на видобування корисних копалин –підземних вод, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, грубо порушуючи вимоги нормативних актів, в період з 01.10.2009р. по 01.03.2010р. організував роботу підприємства на видобування корисних копалин –підземної води, видобувши при цьому 23 000 куб.м питної води без спеціального дозволу, чим заподіяв державі матеріальні збитки на суму 143 275 грн., що є тяжкими наслідками.
В поданій на вирок апеляції державний обвинувач по справі доводить, що призначена засудженому міра покарання є м’якою, оскільки, на його думку, суд необґрунтовано застосував ст.69 КК України.
Прохає вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов’язані з наділенням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки; за ч.2 ст.240 КК України на два роки позбавлення волі, та відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов’язані з наділенням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки, та на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком в два роки.
Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію, міркування засудженого та його останнє слово, в якому прохав вирок суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з протоколу судового засідання, кримінальна справа розглянута судом у скороченому варіанті відповідно до вимог ст. 299 КПК України, оскільки підсудним вина в інкримінованих йому злочинів була визнана повністю, і фактичні обставини ним не оспорювались й не оскаржуються в апеляції.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, та за ч.2 ст.240 КК України як незаконне видобування корисних копалин загального державного значення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ст. 378 КПК України, тобто в зв’язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
Так, призначаючи покарання з застосуванням ст.69 КК України і перейшовши до більш м’якого покарання, яке не передбачено санкціями кримінального закону, який порушив ОСОБА_1, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, на що обґрунтовано посилається у апеляції прокурор, а тому вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання підлягає скасуванню за м’якістю призначеного покарання.
Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_1, колегія суддів у відповідності зі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відноситься до категорії середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, каяття, і призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення, в межах санкції статті кримінального закону, який він порушив, з застосуванням положень ст.75, ст.76 КК України, як про це ставить питання у апеляції прокурор.
Разом з тим, відповідно до ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини як обов’язкове.
Отже, підставами не застосування додаткового покарання, є наявність кількох обставин, що пом’якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
До пом’якшуючих вину обставин колегія суддів відносить вчинення ОСОБА_1 злочину вперше, щире каяття у вчиненому. У своїй сукупності ці пом’якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та зменшують ступінь його суспільної небезпеки до такого рівня, які дають підстави суду апеляційній інстанції при призначенні покарання не застосовувати додаткове покарання –позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю.
При застосуванні ст.69 КК України колегія суддів оцінює і особу винного: позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, щире каяття, та те, що щодо видобутку води діяв не у власних інтересах, а у інтересах громади з метою забезпечення води односельців.
Отже, встановлені такі дані про особу винного, які відповідно до ч.2 ст. 50 КК України дозволяють суду зробити обґрунтований висновок, про незастосування додаткового покарання, застосувавши ст.69 КК України
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 4 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 367 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю; за ч.2 ст.240 КК України два роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в один рік.
На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України на нього покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міра запобіжного заходу підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироком чинності.
В іншій частині цей же вирок залишити без зміни.
На вирок може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом одного місяця з моменту проголошення вироку через апеляційний суд Херсонської області.
Головуючий:
Судді: