ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016\ року Справа № 904/5224/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Подобєд І.М., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № б/н від 01.09.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. № 4769/10/04-36-10-01-12 від 08.08.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016р. у справі № 904/5224/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 29 096,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів справу № 904/5224/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Подобєд І.М., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 12.10.2016р. даною колегією суддів справу № 904/5224/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 р. (судя ОСОБА_3Ю.) позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 27 939 грн. 14 коп. основного боргу, 1 070 грн. 24 коп. пені, 87 грн. 02 коп. 3% річних, 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016р.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що затримка оплати відбувалася через складну процедуру укладення договору на постачання природного газу на 2016 рік за Законом України "Про здійснення державних закупівель". На даний час ГУ ДФС у Дніпропетровській області має 20 робочих днів для винесення рішення щодо переможця торгів, після чого настає процедура підписання тендерного договору. І лише на підставі тендерного договору та після реєстрації його в Державній казначейській службі можливо оплатити заборгованість за спожитий природний газ. Також зазначає, що господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, не скористався своїм правом, передбаченим ст..83 п.3 ГПК України, не зменшив розмір пені.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні зазначили, що укладання договору за результатами конкурсних торгів на подальше постачання природного газу не впливає на обов’язок споживача сплатити за отриманий у квітні газ, відповідно до умов договору. Що стосується застосування судом п.3. ст..83 ГПК України, то відповідачем не було надано суду жодних доказів наявності обставин, за яких суд може скористатися своїм правом і зменшити пеню. Просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

23.04.2016 року між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник) та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (споживач) укладено договір постачання природного газу № 114113АУNSSB046.

Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов’язався поставити газ у квітні 2016 року в кількості 3,494 тис.куб.м, а відповідач прийняти та здійснити оплату.

Згідно п.2.3 Договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період підписаних уповноваженим представником постачальника ( п. 2.9.2. договору),.

Споживач протягом трьох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати допомогу в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 27 939,14 грн. у т.ч. ПДВ - 20%.

Згідно п. 4.2.1. договору, 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Пунктом 4.2.3. договору встановлено, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п. 5.4., 5.4.2. договору, споживач зобов'язується, оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 квітня 2016 року до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач протягом квітня 2016 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в кількості 3, 494 тис.м. куб. на загальну суму 27 939,14 грн.

Факт поставки газу підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016р., підписаного повноважними представниками сторін (а.с. 13).

В порушення умов вищевказаного договору відповідач оплату оплату послуг з постачання газу за договором не здійснило.

Заборгованість, що утворилась у відповідача - 27 939,14 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 27 939,14 грн.основного боргу, 87,02 грн. 3% річних, 1 070, 27 грн. пені за період з 10.05.2016р. по 16.06.2016р.

Згідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За урахуванням п.4.2.3. Договору відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за отриманий газ до 10.05.2016р.

Факт нездійснення оплати відповідачем за спожитий газ підтверджено матеріалами справи. Тому суд обґрунтовано задовольнив в цій частині позовні вимоги.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2.1. договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 070,24 грн.

Пеня нарахована позивачем правильно за період з 10.05.2016р. по 16.06.2016р. (38 днів) з урахуванням облікової ставки НБУ до 27.05.2016р. 19%, а з 27.05.2016р. – 18%.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних за період з 10.05.2016р. по 16.06.2016р. в сумі 87,02 грн. позивачем розрахований правильно.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних ґрунтуються на законі та договорі, то суд правильно стягнув заявлені суми з відповідача.

Що стосується застосуванням судом п.3 ст.83 ГПК України, то колегія суддів звертає увагу, що зменшення пені є правом суду, а не обов’язком і застосовується судом у виняткових випадках.

Крім того в матеріалах справи відсутні обставини та докази на підтвердження цих обставин, які б свідчили про винятковість.

З наведених підстав апеляційна скарга залишається без розгляду, а рішення суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016р. у справі № 904/5224/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.10.2016р.

Головуючий: __________________ С.Г. Антонік

Судді: __________________ І.М. Подобєд

__________________ ОСОБА_4