П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03.09.2009 р.                     № 2а-10304/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Донця В.А., секретар судового засідання  Венгер А.В.  вирішив адміністративну справу

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1090/Д від 01.06.09.);

Від Відповідача: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний комерційний банк "Правекс-банк" (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідач) про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2009 року, а також зобов'язати Відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 15.06.2009 року № 3187 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 6 154 доларів США та 460 грн. плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд виходить з такого.

Позивачем до Відповідача було подано заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3187 від 15.06.2009 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2

Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2009 року у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті на підставі статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон).

Відповідно до статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження (частина перша). Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (частина друга).

Статтею 51 Закону встановлено порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті - у разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу. Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею.

Аналогічні приписи містяться у пункті 5.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" №74/5 від 05.12.1999, підпунктом 5.2.5. якої передбачено, що при обчисленні боргу в іноземній валюті звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї Інструкції.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим написом нотаріуса від 15.06.2009 року за № 3187, який був пред'явлений до виконання Відповідачу, пропонується задовольнити вимоги у розмірі суми грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Водночас, з аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що умовою винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є наявність відповідних обставин, передбачених пунктами 1-7 статті 26 Закону, проте таких підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3187, судом не встановлено, а посилання Відповідача на відсутність у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті як на підставу, що виключає здійснення виконавчого провадження, є необґрунтованим та судом до уваги не приймається, оскільки Законом передбачений порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу як в національній, так і в іноземній валюті.

Інших підстав відповідно до пункту 7 статті 26 Закону Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень повинен діяти керуючись принципом законності, який встановлений у зазначених нормах Основного Закону України, КАС України. 

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3187, не відповідає вимогам Закону, є протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2).

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Суд враховує те, що Позивачем ставиться вимога про зобов`язання Відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте заявлена вимога не підлягає задоволенню, оскільки прийняття відповідної постанови згідно Закону відноситься до виключних повноважень відповідної посадової особи відділу державної виконавчої служби, є її дискреційними повноваженнями. Тому суд вважає, що в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. 

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.  Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (02232, м. Київ, вул. Бальзака, 64) від 06.08.2009 року НОМЕР_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (02232, м. Київ, вул. Бальзака, 64) прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса від 15.06.2009 року зареєстрованого в реєстрі за № 3187 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Постанова виготовлена в повному обсязі 07.09.2009 року.

          Суддя                                                                                                Донець В.А.