ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

17 жовтня 2016 р. Справа № 2-а-8470/11

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Рудяк А.О.

          Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Жук С.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

                               встановиВ:

          З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

          Суд першої інстанції своєю постановою від 20 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнив частково.

Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

          В порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва при подачі апеляційної скарги не сплатило судовий збір.

          Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року залишено без руху апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2013 року, та надано апеляційний строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

           10 жовтня 2016 року до суду апеляційної інстанції від Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва надійшло клопотання, в якому апелянт посилається на відсутність бюджетного фінансування як на підставу звільнення від сплати судового збору.

          Порядок звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України. Подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, відповідно до ч.6 ст.187 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

          Наслідком недотримання зазначеної умови є залишення апеляційної скарги без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом - повернення її особі, яка подала апеляційну скаргу (ст.ст. 108, 189 КАС України).

          Згідно ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Така ж за змістом норма міститься у ст.8 Закону України «Про судовий збір».

          Із наведених положень слідує, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан позивача із метою зменшення тягаря несення судових витрат. Переконливі докази, які б дали підстави для звільнення апелянта від сплати судових витрат, в матеріалах справи відсутні. Так само з матеріалів не вбачається, що апелянт належить до категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір».

          В будь якому випадку Кодексом адміністративного судочинства України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк згідно правил ст.88 КАС України.

          Із врахуванням викладеного, у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору - слід відмовити.

          Виходячи з наведеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що наведені апелянтом підстави не звільняють його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду.

          Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України (з урахуванням положень ч.3 ст.189 КАС України) апеляційна скарга повертається апелянтові, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.

          Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були встановлені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.

          Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

          У задоволені клопотання Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - вважати не поданою та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя:                                                                      Жук С.І.