АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2235/16Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 50 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и л а :

29 березня 2016 р. ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_8 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що вони з відповідачем мають спільну дитину – дочку ОСОБА_9, 06 травня 2008 р. н. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2008 р. з ОСОБА_7 були стягнуті аліменти на її користь для утримання дочки ОСОБА_10 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Проте грошової суми, яку сплачує відповідач ОСОБА_7 недостатньо на утримання дочки, крім того існують додаткові витрати на дитину, зокрема на лікування, які відповідач не бажає оплачувати.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_7 отримав кредит на придбання автомобіля, позивач вважає, що матеріальний стан останнього покращився, а тому враховуючи цю обставину та необхідність у додаткових витратах на дитину, позивач просить суд змінити розмір аліментів, при цьому збільшивши суму та стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн.

25 липня 2016 р. ОСОБА_6 подала до суду додаткове обґрунтування позовних вимог, при цьому, пославшись на ст. ст. 182, 184 та 192 СК України, просила суд змінити розмір аліментів встановлених рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2008 р., стягнути з ОСОБА_7 аліменти на її користь на утримання дочки до досягнення нею повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області віє 25 серпня 2016 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове яким змінити розмір аліментів встановлених рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2008 р. та стягнути з ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9, 06 травня 2008 р. н. аліменти на її користь у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно.

При цьому вказала, що, на її думку, суд самостійно змінив предмет позову, який нею був визначений як визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі, а судом визначено, як позов про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 – ОСОБА_11, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, та заперечень подані представником ОСОБА_7 – ОСОБА_11 вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, відсутні підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки обставини якими обґрунтовувалися позовні вимоги позивача до відповідача не були доведені позивачем належними і допустимими доказами.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви та додаткового обґрунтування позовних вимог, позивач звертаючись в суд з даним позовом в якості підстави звернення послалась на ст. 180 СК України, яка визначає обов’язок батьків утримувати дитину, ст. 184 СК України, яка регулює визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, ст. 191 СК України, яка визначає час з якого присуджуються аліменти на дитину, та ст. 192 СК України, яка регламентує безпосередньо зміну розміру аліментів.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 є батьком дитини – ОСОБА_9, 06 травня 2008 р. н., що стверджується свідоцтвом про народження Серія І-СР № 072599. (а. с. 4).

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2008 р. на утримання дитини ОСОБА_9 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти у розмірі ? частина всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а. с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки з місця роботи відповідача від 23 травня 2016 р. № 01-16, виданої директором ТОВ «Покров БУД», та наказу № 3 від 19 травня 2016 р. ТОВ «Покров БУД», ОСОБА_7 обіймає посаду покрівельника у даному Товаристві з 20 травня 2016 р. і його заробітна плата становить 1480 грн. на місяць. (а. с. 29, 30).

На час розгляду справи в апеляційному порядку ОСОБА_7 працює в ТОВ «Покров БУД», що стверджується довідкою Товариства № 6 від 03.10.2016 р.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7, у відповідності до свідоцтва про шлюб від 18.09.2010 р. Серія І-СР № 058620, перебуває у зареєстрованому шлюбі та, згідно до свідоцтва про народження Серія І-СР № 130602 від 26.05.2011 р., має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_12, 02 травня 2011 р. н. (а. с. 35, 36).

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав, будинок № 24 по вул. Садовій у с. Хацьки Черкаського району Черкаської області в якому мешкає відповідач, що стверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_7, на праві приватної власності належить його матері – ОСОБА_13, яка є пенсіонером. (а. с. 34, 37, 38).

Судом першої інстанції при вирішенні спору обґрунтовано враховано і те, що позивач, вказуючи на недостатність коштів сплачуваних відповідачем в якості аліментів на утримання доньки, посилається на наявність додаткових витрат необхідних, зокрема для її лікування. При цьому, до позовної заяви позивачем долучено виписки: з медичних карток, історії хвороби, протокол ультразвукового обстеження. (а. с. 9 – 13, 55 – 59).

Проте питання додаткових витратах на дитину взагалі є предметом самостійних вимог та регулюється ст. 185 СК України, яка регламентує участь батьків у додаткових витратах на дитину.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши наведені докази суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять даних про зміну майнового або сімейного стану відповідача.

Крім того, стягнутий з відповідача розмір аліментів визначається часткою від його заробітку (доходу), проте не повинен бути нижчим від 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, приведені вимоги закону, зокрема те, що позивач не довела факту зміни матеріального стану відповідача, з урахуванням факту його працевлаштування на час вирішення спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зміну розміру стягнутих з відповідача аліментів з ? частина всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного на тверду грошову суму у розмірі визначеному позивачем.

Посилання ОСОБА_6 на те, що суд першої інстанції самостійно змінив предмет позову, який нею був визначений як визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а судом, як збільшення розміру аліментів на утримання дитини, є безпідставним.

Як зазначалось позивач, звертаючись до суду, послалась саме на ст. 192 СК України та при цьому просила змінити розмір аліментів на утримання дитини фактично з ? частина всіх видів заробітку відповідача на тверду грошову суму в 2 000 грн. щомісяця, що за викладеного і є їх збільшенням. При цьому послалась на те, що відповідач приховує дійсний розмір своїх доходів та його матеріальну забезпеченість – факт придбання автомобіля у кредит.

Так як посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :