УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Машкаринця М.М., Дорчинець С.Г., з участю прокурора - Машіки В.Ю., адвоката - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 21 грудня 2006 року,-
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2006 року старший слідчий СВ прокуратури м. Ужгорода звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з поданням, погодженим з прокурором м. Ужгорода, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2.
Подання вмотивовано тим, що ОСОБА_2 2 грудня 2006 року близько 22-ї години, разом з іншими особами, біля приміщення АДРЕСА_1 вчиняв опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків та умисно заподіяв останнім легкі тілесні ушкодження.
Обґрунтовуючи подання, орган досудового слідства зазначив, що санкція норм кримінального закону, за якими обвинувачується ОСОБА_2 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, потерпілими у справі є представники влади, знаходячись на волі ОСОБА_2 може ухилятися від слідства, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі. :
Задовольняючи подання, суддя у постанові вказав, що ОСОБА_2, знаходячись на волі може переховуватися від слідства, перешкоджати об'єктивному провадженню досудового слідства.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 порушує питання про зміну постанови, посилаючись на те що висновки судді, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону. Просить обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1., який підтримав апеляцію, промову прокурора про залишення постанови без зміни,
Справа: №10-8/07
Головуючий у першій інстанції: Семерак І.о.
Доповідач: Машкаринець м.м. Номер рядка статистичного звіту:15
2
дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 148, 155 КПК України, роз'яснення даного в п.З постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу в вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного , засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК і його належної поведінки.
Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовуються лише у випадку, коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Згідно вимог ст.150 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Всупереч вимогам закону, ні в поданні слідчого, ні в постанові судді не зазначено, які ж підстави дали можливість органу досудового слідства та судді вбачати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК і його належної поведінки.
Не навів цих обставин в судовому засіданні суду апеляційної інстанції і прокурор.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, проживає разом з тяжко хворою бабусею, яка не може пересуватися самостійно, надає їй необхідну допомогу та веде її господарство, раніше не судимий.
З висновку судово-медичної експертизи видно, що у ОСОБА_2 також виявлено легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, вказане тілесне ушкодження обвинуваченому могло бути заподіяно при обставинах, зазначенйхОСОБА_2
З матеріалів кримінальної справи також видно, що майже всі слідчі дії органом досудового слідства з ОСОБА_2 виконано до 29 грудня 2006 року. З "цього часу І до 29 січня 2007 року, тобто протягом місяця, жодної слідчої, процесуальної дії слідчим у справі не проведено.
За таких обставин, при відсутності в поданні слідчого, у постанові судді обґрунтованих підстав вважати що ОСОБА_2буде намагатися ухилитися від
3
слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, апеляційний суд вважає за можливе змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого з взяття його під варту на підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 21 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити, обравши щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 з-під варти звільнити негайно.