КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. cправа№ 910/10192/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Єлтишева С.Л.

відповідача - Шагін О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2016 р.

у справі № 910/10192/16 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»

про стягнення 43 987,70 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 43 987,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 р. у справі № 910/10192/16 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/10192/16 від 02.08.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що оскільки застрахований транспортний засіб за договором оперативного лізингу № 54-L від 26.04.2011 р. було передано третій особі - Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», водій якого винен у скоєнні згаданої ДТП, тому у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/10192/16, а розгляд справи призначено на 13.09.2016 р.

У судовому засіданні 13.09.2016 р. було оголошено перерву до 11.10.2016 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

26.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі - орендодавець) та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (далі - орендар) було укладено договір оперативного лізингу № 54-L.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору страхування предмета оренди здійснюється орендодавцем.

Згідно з п. 4.4 договору оперативного лізингу в будь-якому випадку орендар за власний рахунок та в повному обсязі зобов'язаний відшкодувати суму збитків орендодавця у розмірі франшизи по страхуванню ризиків викрадення, втрати, загибелі і пошкодження предмета оренди та інші прямі збитки, які не відшкодовані орендодавцеві згідно з договором страхування. Відшкодування збитків та витрат не здійснюється, якщо орендар самостійно здійснив витрати щодо повернення, ремонту та відновлення предмета оренди до належного стану.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (далі - страховик) укладено Поліс № НОМЕР_2 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Поліс).

За умовами вказаного Полісу був застрахований транспортний засіб марки «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.07.2012 р. по вул. Хорольський спуск в м. Лубни Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі застрахованого автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, що спричинила механічні пошкодження обом автомобілям, тілесні ушкодження ОСОБА_5 та пасажирам обох автомобілів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 10.1, 11.2, 11.4, 12.1, 12.4, 12.9 б) та Розділу 34 Правил дорожнього руху України, що встановлено у вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2013 р. у справі № 539/217/13-к.

Так, вказаним вироком ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, а також стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь потерпілого ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 6 384,31 грн матеріальних збитків, 5 000,00 грн страхового відшкодування в рахунок моральних збитків у зв'язку з ушкодженням здоров'я; на користь Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області страхове відшкодування в розмірі 30 697,39 грн та 1 306,00 грн за проведення автотоварознавчих досліджень автомобіля, 600,00 грн витрат евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» було виплачено суму страхового відшкодування на користь ОСОБА_5 в розмірі 11 384,31 грн на виконання вироку суду згідно з платіжними дорученнями НОМЕР_4 від 19.11.2013 р. та НОМЕР_5 від 10.12.2013 р., а також на користь Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області в розмірі 32 603,39 грн, що підтверджується платіжними дорученнями НОМЕР_6 від 19.02.2014 р., № НОМЕР_7 від 02.03.2014 р., № НОМЕР_8 від 04.04.2014 р., № НОМЕР_9 від 13.03.2014 р., № НОМЕР_10 від 15.04.2014 р.

Як було встановлено вище, винною особою у скоєнні ДТП є відповідно до вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2013 р. у справі № 539/217/13-к водій автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, який станом на момент скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Власником автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», цивільно-правова відповідальність якого на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова» за полісом № НОМЕР_2.

02.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (далі - покупець) було укладено договір про купівлю-продаж боргових зобов'язань (далі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору в порядку на на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на регресні вимоги, який включає в себе регресні справи, а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» не здійснило виплату суми страхового відшкодування, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 43 987,70 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, страховик здійснює вибір особи (страхувальника чи водія), зобов'язаної відшкодувати йому виплачену суму, на власний розсуд.

Так, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» має право регресної вимоги до відповідача як страхувальника, а у зв'язку з укладеним 02.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «СК «Нова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» договором купівлі-продажу боргових зобов'язань, права регресної вимоги перейшло до позивача.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 43 987,70 грн (11 384,31 грн + 32 603,39 грн) суми страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що застрахований транспортний засіб за договором оперативного лізингу № 54-L від 26.04.2011 р. було передано третій особі - Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», водій якого винен у скоєнні згаданої ДТП, а тому у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як було встановлено вище, водій автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 станом на момент скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2013 р. у справі № 539/217/13-к.

Згідно з п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже вказана правова норма не зобов'язує страховика звертатись саме до водія забезпеченого транспортного засобу, оскільки передбачає у випадках, якщо водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову або до страхувальника, або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 р. у справі № 910/10192/16 - без змін.

2. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран