УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/936/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Широкової Л.В.,

з участю секретаря судового засідання Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2016 року,

встановила:

У червні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, у якому просили визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку №85 з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Лужок в с.Забілоччя Радомишльського району Житомирської області за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (батька та діда відповідно), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на належні йому грошові внески (заощадження) з усіма нарахуваннями та компенсаціями по ним, які наявні на всіх особових (депозитних) рахунках, пластикових картках тощо та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на грошові суми невиплаченої та неотриманої пенсії, яка наявна на всіх особових (депозитних) рахунках, пластикових картках тощо, належної її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був її батьком, батьком третьої особи ОСОБА_3 та дідом позивача ОСОБА_2 Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з вищевказаного будинку, грошових внесків (заощаджень) зі всіма нарахуваннями та компенсаціями у Радомишльському ТВБВ філії Житомирське ОУ №10005 ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Київ. Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняли його дружина ОСОБА_5, яка проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона, ОСОБА_3 та онук ОСОБА_2, які організували поховання та вступили в фактичне користування житловим будинком, земельною ділянкою. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з грошової суми невиплаченої та неотриманої пенсії. Спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично прийняли вона, ОСОБА_3 та онук ОСОБА_2, які організували поховання та вступили у фактичне користування житловим будинком, земельною ділянкою.

ОСОБА_3 на свою частку у спадщині не претендує і відмовляється від неї на користь свого сина ОСОБА_2

Нотаріальна контора не має можливості видати їм свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, у зв'язку з чим вони звернулися до суду.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На її думку, суд не дав належної оцінки тій обставині, що її мати - ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, з січня 2015 року по день смерті проживала разом з нею у місті Києві, а тому вважає, що після смерті матері вона фактично прийняла спадщину. Також зазначає, що у суду не було підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку із визнанням позову відповідачем, наявністю заяви третьої особи ОСОБА_3 про відмову від спадщини на користь свого сина - позивача по справі ОСОБА_2 Вказала, що суд ухвалив рішення за її відсутності, чим порушив її право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Сторони в судове засідання не з'явились, надіслали заяви, у яких просили розглядати справу у їх відсутності та відсутності їх представників. Позивачі апеляційну скаргу підтримали, представник відповідача визнав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Києві (а.с.8-9,12,14.16,17). Третя особа по справі ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_2 (а.с.10-11,13,15).

Згідно виданих виконкомом Забілоцької сільської ради довідок від 02.02.2016 № 51 та № 52 ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Право власності на будинок у порядку, визначеному законодавством, за життя останнього оформлене не було. На день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом шести місяців з дня смерті у згаданому житловому будинку була зареєстрована та постійно проживала його дружина ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім померлої в цьому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований на день смерті спадкодавця. Зазначена інформація також підтверджується копіями із погосподарських книг, інформацією сільської ради (а.с.27,28,29,30-39).

Позивачі до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, про відмову від спадщини, про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців, про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертались, спадкові справи до майна померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заводились (а.с. 53).

В матеріалах справи є лист - роз'яснення нотаріуса, адресований позивачам, щодо порядку спадкування та можливого звернення до суду із заявою про визнання права власності на спадкове майно у разі відсутності у них правовстановлюючого документа на це майно (а.с. 73).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п.3.21,3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції на день смерті спадкодавця) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 кодексу, не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного місця проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління ЖБК, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із спадкодавцем.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд України у п.23, 24 постанови Пленуму від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові, виходив з того, що позивачі та третя особа, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися, спадкові справи щодо майна спадкодавців нотаріальною конторою не заводились.

В матеріалах справи відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з мотивами нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так як позивачі не надали суду доказів на підтвердження того, що постановою нотаріуса їм відмовлено в оформленні права на спадщину, колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки саме відмова нотаріуса з винесенням відповідної постанови свідчить про здійснення особою усіх засобів досудового врегулювання спадкового спору. Зазначене узгоджується із положеннями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

При цьому наявний у матеріалах справи лист-розяснення нотаріуса не має правового значення для вирішення спору.

Враховуючи, що із заявою про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину позивач не зверталась, постанову про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії не отримувала, доводи ОСОБА_1 про те, що її мати ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки постійно проживала з ним на час його смерті, а після смерті матері спадщину прийняла вона, оскільки мати з січня 2015 року по день смерті проживала разом з нею у місті Києві, на законність судового рішення не впливають.

Не має правового значення для вирішення спору наявність заяви ОСОБА_3 до суду про відмову від спадщини на користь свого сина, позивача по справі - ОСОБА_2 (а.с. 80-81), так як із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину він також не звертався, обґрунтовану відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не отримував. Крім того, ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Суд обґрунтовано не прийняв визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання суперечить закону (ч. 4 ст. 174 ЦПК України).

Твердження ОСОБА_1 щодо розгляду справи у її відсутність та порушення її права на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом є безпідставними, оскільки у матеріалах справи міститься заява її представника про розгляд справи у відсутність позивачів та його, як представника (а.с. 59, 84). Тому, суд розглянув справу у відповідності до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: