Справа №718/634/16-ц

Провадження №2/718/239/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з зазначеним позовом, та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 180149,55 гривень та суму судових витрат у розмірі 2702,24 гривні. Свої вимоги мотивує тим, що 24 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу та використання кредитних карток Visa Classic/Electron/Gold №VG 1799, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено максимальний ліміт користування 100000 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 22,15 % річних.

Однак, у зв’язку із неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором, банк направив відповідачу письмову вимогу про погашення заборгованості, яка станом на 29 лютого 2016 року становить 180149,55 гривень, яку просив стягнути з ОСОБА_1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимогах, оскільки вони є необґрунтованими, так як банком порушені умови договору, а саме, в односторонньому порядку змінено процентну ставку про що його не повідомлено належним чином. Крім того, вказував на те, що він отримав кредит на суму 100000 гривень, а на даний час виплатив банку 300000 гривень, а тому рахує, що розрахувався з позивачем повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено, що 24 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу та використання кредитних карток Visa Classic/Electron/Gold №VG 1799, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено максимальний ліміт користування 100000 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 22,15 % річних, на строк, що відповідає терміну дії такої картки ( а.с. 4-14).

У зв'язку із невиконання умов договору від 24 січня 2008 року, станом на 29 лютого 2016 року у відповідача виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 180149,55 гривень, з яких: кредит – 100072,71 гривня, відсотки – 76289,78 гривень, плати – 3787,06 гривень (а.с. 19-21).

Згідно ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до п. 13.2, 13.3 договору, Банк може змінити процентну ставку при зміні дисконтної ставки НБУ або в інших випадках на розсуд Банку. При цьому держатель буде повідомлений про таку зміну процентної ставки Банком у письмовій формі протягом семи (7) днів після зміни і така зміна буде дійсною на дату повідомлення. Держатель може відмовитися від такої зміни, згідно з умовами пункту 22, у такому випадку всі суми, які повинні бути сплачені Банку відразу вважаються належними до сплати. Діюча процентна ставка буде вказуватися в кожному щомісячному рахунку.

З позовної заяви та додатків наданих позивачем до суду, встановлено, що починаючи з 05 червня 2008 року позивачем в односторонньому порядку змінено процентну ставку по кредиту за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором, з 22,15% річних на 30,00 % річних.

Зі змісту договору вбачається, що на правовідносини, які виникли між сторонами, поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.4 ст.11 вищезазначеного Закону (у редакції, яка діяла на час зміни відповідачем процентної ставки), у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Отримання листа ПАТ «Універсал Банк» про повідомлення зміни відсоткової ставка за кредитом, відповідачем ОСОБА_1 оспорюється у судовому засіданні.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки за кредитом незважаючи на те, що суд під час розгляду справи звертався до представника позивача з пропозицією, щодо подання додаткових доказів.

За таких обставин, зважаючи на положення ст.60 ЦПК України, суд вважає недоведеним здійснення позивачем ПАТ «Універсал Банк» повідомлення відповідача ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки за кредитним договором №VG 1799 від 24 січня 2008 року.

Крім того, ухвалою Кіцманського районного суду від 05 липня 2016 року, зобов’язано ПАТ «Універсал Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору виходячи із значень відсоткової ставки у розмірі 22,15% річних.

Однак, позивачем не надано розрахунок заборгованості з урахуванням процентної ставки, що діяла на момент укладення договору.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 212 ЦПК, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів. Жоден з них не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний їх зв'язок у сукупності.

Висновок суду щодо необґрунтованості одностороннього підвищення позивачем процентної ставки у цій справі відповідає також практиці Верховного Суду України (ухвали від 03.11.2010р. у справі №6-8491св10, від 08.12.2010р. у справі №6-27248св10),

При цьому, судом з’ясовано, що внесення коштів на погашення заборгованості після збільшення процентної ставки, не свідчать про визнання такого збільшення позичальником, оскільки, останній про це повідомлений не був, пропозицій про зміну умов договору не отримував і не приймав, а вважав, що продовжує погашати заборгованість за старою процентною ставкою.

Враховуючи той факт, що зміна розміру процентної ставки безпосередньо вплинула на розподіл суми щомісячного платежу та на виникнення суми заборгованості позичальника, суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний доказ підтвердження наявності у відповідача зазначеної суми заборгованості. А інші докази, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача згідно з умовами укладеного кредитного договору в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів наявності у відповідача заборгованості у вказаному розмірі 180149,55 гривень і не надав суду належних та допустимих доказів на її підтвердження.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 509, 629, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.М. Мізюк