Справа № 626/1250/16-ц

Провадження № 2/626/532/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2016 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: Красноградського районного сектору Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області та Красноградської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 права користування квартирою № 93 б. № 21 на 3-му м/р м. Краснограда Харківської області.

В позовній заяві в підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що 10.06.2016 року на підставі договору купівлі-продажу вона стала власницею ? частини квартири, яка розташована на адресою: 3-й мікрорайонАДРЕСА_1.

Крім того, за рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 03.02.2016 року за нею було визнано право власності на іншу ? частин вказаної квартири, тобто вона є власницею усієї квартири.

Згідно до п.4 Договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року продавець ? частини квартири ОСОБА_2 зобов’язався до 25.06.2016 року виписатися із відчужуваної ним квартири, але обіцянки своєї не виконав.

Право власності колишнього власника ? частини квартири ОСОБА_2 припинилось 10.06.2016 року, тому і право користування квартирою, яке є похідним від права власності, припинилось також 10.06.2016 року.

В судове засідання позивач не з’явилась, відповідно до поданої нею заяви вона просить розглядати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, повідомлений про явку до суду належним чином, телефонограмою.

Так, як відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, згідно ст. 224 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Від представника Красноградського РС ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_3 надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Від Красноградського міського голови також надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоводенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року та рішення Красноградського районного суду Харківській області від 03.02.2016 року, належить однокімнатна квартира за адресою: 3-й мікрорайонАДРЕСА_2.

Відповідачем по справі є колишній власник ? частини цієї квартири який був зареєстрований в квартирі, мав право користування житловим приміщенням та право проживання в ньому лише на час, коли був власником квартири.

Тобто, в даному випадку право користування житловим приміщенням для відповідача є похідним від права власності на дану квартиру, а тому припинення права власності на житло тягне за собою відповідно втрату особою і права користування житловим приміщенням.

Оскільки відповідач добровільно не знімається з реєстраційного обліку по квартирі, власником якої є позивач, то такими діями створюються перешкоди позивачці у користуванні її власністю та спричиняються додаткові витрати в утриманні квартири.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування, розпорядження своїм майном; власник володіє користується власним майно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином, зняття з реєстраційного обліку є наслідком задоволення вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні його власністю (ст.ст. 71,72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником майна. Право користування є складовою частиною права власності на майно та припиняється автоматично з припиненням права власності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення, про позбавлення права користування житловим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення особи померлою.

Відповідно до ст.7 Закону України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про позбавлення власника права власності на житлове приміщення або права користування такої особи житловим приміщенням.

Крім цього, відповідно до частини 1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

В підтвердження позову в матеріалах справи є письмові докази: копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 6-7); копія договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до яких ОСОБА_1 належить однокімнатна квартира за адресою: 3-й мікрорайонАДРЕСА_1. (а.с. 8-12); копія рішення Красноградського районного суду Харківської обалсті від 03.02.2016 року, яким за позивачем було визнано право власності на іншу ? частин вказаної квартири (а.с. 9).

В зв’язку з тим, що відповідачем не надано до суду ніяких заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 29, 317, 319, 346, 391 ЦК України, ст.ст. 3,4, 57-60, 214, 224-226 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 права користування однокімнатною квартирою, яка розташована на адресою: 3-й мікрорайонАДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2 грошові кошти, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 551 (пятьсот пятдесят одну) грн, 21 коп.

Копію заочного рішення направити ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Після перегляду заочного рішення, його може бути оскаржено в апеляційній інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя