|
Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2009 р. справа № 2а-10590/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.
при секретарі Цургановій Г.В.
за участю
позивача
ОСОБА_1
представника позивача
ОСОБА_2
представника відповідача
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх
справ України в Донецькій області
про визнання протиправними та скасування наказів,
поновлення на посаді в органах внутрішніх справ
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ОСОБА_4, (ухвалою суду первинного відповідача було замінено на належного - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді в органах внутрішніх справ.
В обґрунтування позову зазначив, що з 15 серпня 2003 року він був курсантом Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ. З 24.07.2007 року він працював на посаді слідчого СВ Будьонівського РВ ГУМВС України у Донецькій області.
06.06.2008 року згідно наказу начальника ГУМВС України у Донецькій області № 608 його було звільнено з ОВС на підставі п.64 «е» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС (за порушення дисципліни).
У виконання даного зазначеного наказу 20.06.2008 року № 306 л/с начальника ГУМВС України у Донецькій області його звільнено за порушення дисципліни у запас з 23.06.2008 року.
17.06.2008 року наказом № 339 л/с начальника ГУМВС України у Донецькій області його вже з 30.06.2008 року повторно звільнено з ОВС за п. 64 «е» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Вважає зазначені накази неправомірними з огляду на наступне.
По-перше, у наказі № 608 від 06.06.2008 року головною підставою для його звільнення є те, що він, нібито, підробив свідоцтво про реєстрацію легкового автомобіля «Фольксваген - Пассат» держ. номер НОМЕР_1, керував вказаним автомобілем, порушуючи вимоги безпеки руху та транспортної дисципліни, а також характеризувався за період роботи на посаді слідчого з негативної сторони.
Проте, на час винесення цього наказу прокурором Ясинуватської міжрайонної прокуратури 29.05.2008 року у відношенні нього було відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту підробки та використовування завідомо неправдивого документу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за відсутністю складу злочину.
Крім того, згідно атестаційного листа від 21.05.2008 року, він характеризується з позитивного боку, як принциповий та ініціативний співробітник, що відповідає займаній посаді.
По-друге, наказ № 306 л/с від 23.06.2008 року був в виданий у період проходження його на амбулаторному лікуванні у медсанчастині ГУМВС України у Донецькій області, що є недопустимим.
По-третє, наказ № 339 л/с від 17.07.2008 року начальника ГУМВС України у Донецькій області, суперечить діючому законодавству,оскільки у ньому вказане, що його звільнено не з 23.06.2008 року, а вже з 30.06.2008 року, однак, вислуга років зазначена станом на 23.06.2008 року.
Із зазначеними наказами про звільнення його ознайомлено не було, а трудову книжку йому видали лише 27.07.2008 року.
Просив визнати дії відповідача по виданню наказів № 608 від 06.06.2008 року, № 306 л/с від 20.06.2008 року та № 339 від 17.07.2008 року ГУМВС України у Донецькій області про звільнення його у запас за порушення дисципліни та поновити його на посаді.
У процесі розгляду справи позовні вимоги були уточнені.
Вказав, що він вважав, що порушенням, яке на думку відповідача стало підставою для його звільнення, є те порушення, стосовно якого що мають прийняти рішення органи прокуратури. Постанову прокурора про відмову у порушені у відношенні нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,за відсутністю у його діях складу злочину, він отримав у червні 2009 року. У тому ж місці він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Тому вважає, що строк звернення до суду з позовом про поновлення на посаді попущений ним з поважних причин.
Просив визнати спірні накази незаконними та поновити його на посаді.
Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на вимогах позову, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві. Позивач вважає накази про його звільнення неправомірними та просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надавши суду письмові заперечення, вважала вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просила у задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що він проводив службове розслідування , позивач відмовився від ознайомлення із матеріалами службової перевірки, результат йому оголосили та склали акт про відмову від підпису.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає встановленим наступне.
Позивач, ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ, на посаді слідчого СВ Будьонівського РВ ДМУ ГУМСВ України у Донецькій області.
Наказом № 306 о/с від 20.06.2008 року ГУМВС України у Донецькій області, копія якого знаходиться у матеріалах справи, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) з 23.06.2008 року.
Наказом № 339 о/с від 17.07.2008 року ГУМВС України у Донецькій області, копія якого знаходиться у матеріалах справи, позивача звільнено з ОВС (за порушення дисципліни) у запас з 30.06.2008 року.
Позивач із вказаними рішеннями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Проблемою даного спору є питання щодо правомірності звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність своїх дій щодо звільнення позивача органів внутрішніх справ з наступних підстав.
Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільнення з публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме ЗУ «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ та іншими.
Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача з посади є порушення ним службової та транспортної дисципліни, що виразилося у тому, що 19.05.2008 року в 8 год. 50 хв. на 459 км автодороги ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген - Пассат», держ. номер НОМЕР_1, де був зупинений нарядом ДПС Ясинуватського взводу ДПС БДПС при УДАЇ області, під час перевірки вставлена відсутність документів на право власності автотранспортом та ознаки підробки на свідоцтві серії КІС № 684496 про реєстрацію автомобілю, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_2 за ознаками ст.126 ч.3 КпАП України, матеріали про підробку документу направлено до прокуратури для прийняття рішення згідно діючого законодавства.
У відповідності до ст.1 закону України від 22.02.2006 року «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із ст. 2 вищезазначеного Статуту невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Статтею 5 даного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
У відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст. 14 Статуту, яка визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 є висновок службового розслідування за фактом порушення вимог безпеки руху та транспортної дисципліни слідчим СВ Будьонівського РВ Донецького МУ ГУМВС України у Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1, яке було проведено 22.05.2008 року, про що свідчить копія висновку за матеріалами службового розслідування, затвердженого Т.в.о начальника Будьонівського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області 22.05.2008 року.
За результатами зазначеного службового розслідування винесено Наказ № 608 від 06.06.2008 року ГУМВС України у Донецькій області Про неналежне виконання службових обов'язків та транспортної дисципліни слідчим СВ Будьонівського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області лейтенантом міліції ОСОБА_6 та його покарання, копія якого знаходиться у матеріалах справи, за систематичне порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов'язків, недотриманням вимог законодавства України під час проведення досудового слідства, неодноразове порушення транспортної дисципліни ОСОБА_6 звільнено з ОВС.
Зазначений наказ було реалізовано у Наказ ГУМВС України у Донецькій області № 306 о/с від 20.06.2008 року про звільнення відповідача з ОВС з 23.06.2008 року на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) у запас.
Наказом ГУМВС України у Донецькій області № 339 о/с від 17.07.2009 року, витяг з якого знаходяться у матеріалах справи, частково змінений пункт наказу ГУМВС України у Донецькій області від 20.06.2008 року № 306 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС не з 23.06.2008 року, а з 30.06.2008 року.
Дійсно, як із копії протоколу про адміністративне правопорушення серія НОМЕР_2 від 19.05.2008 року, вбачається, що 19.05.2008 року о 08 год. 50 хв. на 459 км а\д Знаменка - Луганськ ОСОБА_1 керував автомобілем при відсутності власника автомобіля, не мав при собі свідоцтва про права спільної власності на автомобіль чи тимчасового реєстраційного талону, чим порушив вимоги п.2.1 «б» Правил дорожнього руху України, затверджений Постановою КМУ № 1306 от 10.10.2001 року, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 ч.3 КпАП України.
Встановлено також, що постановою ДПС взводу ДПС БДПС при УДАЇ ГУМВСУ у Донецькій області ОСОБА_7 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу серія НОМЕР_2 від 19.05.2008 року, за вказане правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 17 грн.
Як вбачається із копії зазначеної постанови позивач її отримав 19.05.2008 року, про що свідчить його особистий підпис.
У відповідності до ст.289 КпАП України скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Службове розслідування у відношенні позивача було проведено 22.05.2008 року, тобто до закінчення строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, на час проведення службового розслідування постанова про адміністративне правопорушення не набрала законної сили, тобто не було підтвердження вини позивача.
Протокол про адміністративне правопорушення, у даному випадку, не є підставою для накладання дисциплінарного стягнення та тим доказом, який є неоспорюваним доказом вини.
Крім того, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи слідчого Ясинуватської міжрайонної прокуратури від 29.05.2008 року, у порушенні кримінальної справи у відношенні слідчого СВ Будьнівскього РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_1 по факту підробки та використання їх завідомо підробного документу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Фольксваген - Пассат» держ. номер НОМЕР_1 НОМЕР_3, виданого 16.03.2002 року МРЕВ № 5 міста Києва, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, відмовлено за відсутністю складу злочину.
Постановою про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи старшого прокурора відділу нагляду слідчого управління прокуратури Донецької області від 06.03.2009 року зазначену постанову скасовано та порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за фактом використання завідомо підробленого документу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
Постановою помічника прокурора міста Донецька від 24.04.2009 року кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України закрито за відсутністю у його діях складу злочину.
Таким чином, на момент звільнення позивача з посади у відповідача не було жодного судового рішення або рішення компетентного органу чи його посадової особи, яким би була встановлена вина та він був притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Також, у даному випадку представником відповідача не враховане поняття «презумпція невинності», тобто правового принципу, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Крім того, позивачем надано письмові пояснення, у яких він вказує, що він не керував автомобілем, а був його пасажиром, однак відповідачем не надано суду доказів яким чином зазначені доводи були прийняті до уваги при проведенні службового розслідування.
У підтвердження своїх доводів щодо правомірного звільнення позивача з ОВС відповідач посилається також на постанови Будьонівського районного суду міста Донецька від 13.06.2008 року та від 30.01.2008 року.
Суд не приймає зазначені доводи до уваги виходячи з наступного.
По-перше, постановою Будьонівського районного суду міста Донецька від 13.06.2009 року, справу у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.123 КпАП України закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зазначену постанову винесено після проведення службового розслідування та прийняття рішення про з звільнення позивач з ОВС.
По-друге, постановою Будьонівського районного суду міста Донецька від 30.01.2008 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.
На підставі ст.16 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. Тобто, на час проведення службового розслідування та звільнення позивача з посади, строк, встановлений діючим законодавством, яке регламентує порядок та строки накладання дисциплінарних стягнені на працівників ОВС, минув.
Як встановлено п.10 ст.14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Суду відповідачем не надане доказів того, що діями ОСОБА_1 заподіяно будь-яку шкоду.
Також, відповідач вказує на атестаційний лист ОСОБА_1 за період з серпня 2003 року по червень 2008 року, у відповідності до якого він під час проходження служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з негативного боку, як працівник, схильний до порушення службової дисципліни, що має низькі показники службової діяльності.
Проте, у матеріалах справи заходиться атестаційний лист ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по травень 2008 року, у відповідності до якого позивач зарекомендував себе з позитивного боку, як ініціативний та принциповий співробітник, норми кримінального законодавства, вимоги наказів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, а також роботу слідчих знає і правильно застосовує їх у своїй повсякденній роботі.
Тобто, за один і той самий період відповідач характеризує позивач як з позитивного так і з негативного боків, що є неможливим.
Таким чином, суд вважає безпідставним рішення відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
Крім того, судом встановлено, що наказ ГУМВС України у Донецькій області від 20.06.2008 року № 306 о/с про звільнення позивача з ОВС, було винесено у період знаходження позивача на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності ДЗ № 367, суперечить діючому законодавству.
Суд вважає, що за таких обставин, вимоги позивача щодо поновлення його на посаді підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивача звільнено з ОВС у липні 2008 року.
Також, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.3 ст. 99 КАС України встановлено, що для прав, свободі інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
Зокрема, у відповідності до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляну адміністративних справ, при розгляді справ з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі, коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсідарного застосування законів про працю, суд виходить зі строків звернення до суду, визначених ч. 1 ст.233 КАС України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у тримісячний строк із дня, коли він дізнався про порушення свого права. а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_1 поданий 30.06.2009 року (зі штампу вхідної кореспонденції суду).
Проте, позивач у якості доказу поважності пропуску строку зазначає, що постанову про відмову у порушенні кримінальної справи він отримав у червні 2009 року та надає копію вказаної постанови від 24.04.2009 року.
Частиною 2 статті 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 98, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов, ОСОБА_1, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді в органах внутрішніх справ, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області № 680 від 06.06.2008 року, № 306 о/с від 20.06.2008 року та наказ № 339 о/с від 17.07.2008 року в частині звільнення ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слідчого відділення Будьонівського районного відділу Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 01.07.2008 року.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 серпня 2009 року у присутності представника позивача та відповідача.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 17 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стиран В.В.