Справа № 2 – 177 / 09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді                     Крамаря В. М.

при секретарі                         Осадці М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача Бережанська міська рада, про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві позивачка вказала, що 15 червня 2007 року в другій молодшій групі дошкільного навчального закладу „Ромашка”, (в цій групі вона не працює і не має до неї ніякого відношення) відбулися батьківські збори, на яких вирішувалося питання про залишення в групі няні ОСОБА_3, ініціатором проведення батьківських зборів була відповідач, яка є головою батьківського комітету ДНЗ, підставою проведення зборів була незгода деяких батьків із переведенням няні в іншу групу. На цих зборах була присутня відповідач, батьки дітей в кількості 8 – 10 чоловік, а також завідувач ДНЗ ОСОБА_4, вихователь групи ОСОБА_5, представники Бережанської міської ради Комарницький С. Ю., Валов О. В., представник районного відділу освіти Фанига Л. Я. На зазначених зборах ОСОБА_2 у своєму виступі звела на неї наклеп та розповсюдила неправддиві відомості про неї, а саме сказала, що вона поганий вихователь, що в неї в групі діти плачуть, що вона грубо та погано ставиться до дітей, що бере подарунки від батьків дітей і з метою отримання від батьків подарунків кожні два роки робить своїм вихованцям випускні та набирає собі нову групу. В зв’язку з викладеним Бережанською міською радою проводилось службове розслідування щодо її протиправних дій і висловлювань та 12 жовтня 2007 року відбулося засідання виконавчого комітету Бережанської міської ради, на якому були присутні завідувач ДНЗ „Ромашка” ОСОБА_4, методист ДНЗ „Ромашка” Дорош Л. В., юрист відділу освіти Калинюк С. В., директори інших дошкільних навчальних закладів, члени виконкому, голова Бережанської міської ради Токарський С. В. і ОСОБА_2, яка на засіданні у своєму виступі говорила, що вона поганий вихователь, погано і жорстоко ставиться до дітей, що діти в неї в групі плачуть, що відповідач переживає за свою дитину, бо вона схильна до того, щоб скинути дитину ОСОБА_2 зі сходів. Внаслідок поширення відповідачем зазначених неправдивих та наклепницьких відомостей було принижено авторитет, честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, головою міської ради було висловлене негативне ставлення до неї та сказано, що такого вихователя потрібно гнати з роботи, також було прийнято рішення виконкому за № 686, де в п. 7 відділ освіти Бережанської райдержадміністрації на час проведення службового розслідування зобов’язав усунути її від виконання службових обов’язків.

Внаслідок вказаних незаконних дій відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, у зв’язку з тим, що на протязі тривалого часу вона переносила сильні переживання і нервові стреси, зазнала сильних моральних та психологічних страждань, з 07. 11. 2007 року до 22. 11. 2007 року перебувала на стаціонарному лікуванні, у неї є періодичні головні болі, має порушення сну, втратила апетит, у неї погіршилися взаємовідносини з колегами по роботі.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити і постановити рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 публічно в присутності всього педагогічного колективу дошкільного навчального закладу „Ромашка” спростувати вищезазначені наклепницькі відомості, що не відповідають дійсності і принижують її честь, гідність та ділову репутацію, стягнути на її користь 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_2 та всі судові витрати по справі, в тому числі за надання правової допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, пояснила, що вона не поширювала про позивачку відомостей, що та поганий вихователь, що в позивачки в групі діти плачуть, що та грубо і погано ставиться до дітей, що бере подарунки від батьків дітей і з метою отримання від батьків подарунків кожні два роки робить своїм вихованцям випускні та набирає нову групу. Її висловлювання мали оціночний характер. Окрім цього, вказала, що позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду. В зв’язку з викладеним просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Бережанської міської ради - Вітковська О. Я. проти позову заперечила, оскільки позивачем не надано доказів того, що інформація, вказана в позовній заяві, була розповсюджена, а є лише посилання на чутки.

Представник Бережанської міської ради – Погаратий І. В. проти позову заперечив, пояснив, що вказана позовна заява пов’язана зі справою за позовом завідуючої ДНЗ „Ромашка” ОСОБА_4 до Бережанської міської ради, яка знаходиться на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді, окрім цього, у разі наявності порушень в діях міської ради при винесенні рішень прокуратурою району були б винесені подання, приписи, однак таких не було.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

П. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” № 1 від 27 лютого 2009 року, передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п. 19 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, суд, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, повинен визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 471 Закону України „Про інформацію” оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, зокрема у випадку приниження її честі та гідності.

У відповіді прокуратури Бережанського району Тернопільської області від 11. 12. 2007 року № 292 с відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 поширила недостовірну інормацію про ОСОБА_1

В листі відділу освіти Бережанської районної державної адміністрації Тернопільсько області № 772 від 17 грудня 2007 року зазначено, що голова батьківського комітету ОСОБА_2 на батьківських зборах, на засіданні виконкому говорила про пільги, на її думку, в роботі ОСОБА_1, говорила і про те „що їй покаже”. Про протиправну поведінку ОСОБА_1 і її зловживання не було сказано.

В заявах, поданих ОСОБА_1 до відділу освіти та прокурору Бережанського району, позивачкою вказано про поширення відомостей, які зазначені в позовній заяві.

З акту роботи комісії, створеної згідно розпорядження міського голови № 132 від 12. 06. 2007 року „Про розгляд звернення батьків дітей ДНЗ „Ромашка”” від 02. 07. 2007 р. не вбачається поширення відповідачкою відомостей, вказаних в позовній заяві.

З протоколу засідання виконавчого комітету Бережанської міської ради від 12 жовтня 2007 року та протоколу ХІІ сесії ІІІ засідання Бережанської міської ради V скликання від 02 листопада 2007 року не вбачається поширення відповідачкою на вказаних засіданнях недостовірної інформації, вказаної в позовній заяві.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона була присутня на зборах батьків ДНЗ „Ромашка”, засіданні виконавчого комітету Бережанської міської ради 12 жовтня 2007 року та засіданні Бережанської міської ради 02 листопада 2007 року і відповідачка виступала на зборах і на вказаних засіданнях, оскільки слухалось питання про перевід няні ОСОБА_3, під час яких ОСОБА_2 казала про те, чому ОСОБА_3 не може виховувати племінника, а ОСОБА_1 може, вона не чула, щоб відповідачкою поширювались якісь відомості, які б порочили честь, гідність чи ділову репутацію позивачки.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що вона була присутня на зборах батьків ДНЗ „Ромашка”, засіданні виконавчого комітету Бережанської міської ради 12 жовтня 2007 року та засіданні Бережанської міської ради 02 листопада 2007 року і відповідачка виступала на зборах і на вказаних засіданнях, ОСОБА_2 казала про те чому ОСОБА_1 може виховувати своїх дітей, а ОСОБА_3 не може виховувати свого племіннка, вона не чула, щоб відповідачкою поширювались якісь відомості, які б порочили честь, гідність чи ділову репутацію позивачки.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона була присутня на зборах батьків ДНЗ „Ромашка”, засіданні виконавчого комітету Бережанської міської ради 12 жовтня 2007 року і відповідачка на них ствердила, що ОСОБА_1 має привілеї, що вона кожні два роки набирає нові групи, щоб робити випускні і отримувати від батьків подарунки, окрім цього, на виконкомі Бережанської міської ради сказала, що не дала би свою дитину на виховання ОСОБА_1 відповідачка кожен раз казала, що позивачка виховувала в своїх групах власних дітей. Про поширення будь –яких інших, відомостей зазначених в позовній заяві, відповідачкою їй не відомо.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що її відносини з ОСОБА_1 після проведення перевірки відносно останньої не змінилися.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що не чула, щоб відповідачка говорила про те, що ОСОБА_1 поганий вихователь, що в позивачки в групі діти плачуть, що та грубо і погано ставиться до дітей. Відносини з позивачкою не змінилися, оскільки та і ОСОБА_4 з нею не спілкуються. Перевірки наскільки їй відомо були пов’язані з поділом груп.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що чула, що перевірки, які проводилися в ДНЗ „Ромашка” пов’язані з поділом груп та переводом няні. Відносини з позивачкою не змінилися. Про те, що ОСОБА_2 казала, щось подібне із вказаним в позовній заяві, вона не чула.

Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що на засіданні виконавчого комітету Бережанської міської ради 12 жовтня 2007 року відповідачка сказала, що ОСОБА_1 має привілеї в садку і що вона би не дала свою дитину на виховання ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що на зборах батьків ДНЗ „Ромашка”, коли зайшла мова про поділ груп, відповідачка сказала,що групи поділили без відома батьків і батьківського комітету, запитала чому ОСОБА_1 дали старшу групу, для того, щоб знову робити випускний, чому має переваги.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що була присутньою на зборах  батьків ДНЗ „Ромашка”, на яких присутні висловлювали свої думки з приводу діяльності садка, чи була образа ОСОБА_1 з сторони відповідачки, не пам’ятає. Питання про відсторонення позивачки від роботи виникло через конфлікт за межами садка.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона була присутня на засіданні Бережанської міської ради 02 листопада 2007 року під час якого не чула, щоб ОСОБА_2 говорила, щодо позивачки якісь образливі слова.

Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 під час зборів батьків ДНЗ „Ромашка” не говорила, що ОСОБА_1 поганий вихователь, що в групі останньої діти плачуть, що ОСОБА_1 грубо, погано та жорстоко ставиться до дітей і бере подарунки від батьків дітей. Під час засідання виконавчого комітету Бережанської міської ради 12 жовтня 2007 року та засідання Бережанської міської ради 02 листопада 2007 року ОСОБА_2 не говорила, що ОСОБА_1 поганий вихователь грубо, погано та жорстоко ставиться до дітей, що діти в групі останньої плачуть і відповідачка переживає за свою дитину, бо позивачка схильна до того, щоб скинути дитину ОСОБА_2 з сходів. Тобто зазначені відомості розповсюджені відповідачкою, не були.

ОСОБА_2 під час батьківських зборів в ДНЗ „Ромашка” не було сказано, що ОСОБА_1 з метою отримання від батьків подарунків кожні два роки робить своїм вихованцям випускні та набирає нову групу, а було висловлено думку (яка, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не може бути перевірена на предмет відповідності дійсності), що позивачка має привілеї, оскільки їй знову дали старшу групу і це має наслідком випускні. При цьому суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, оскільки остання зацікавлена в результатах розгляду справи і її пояснення суперечать іншим відомостям наявним в справі.

Суд вважає, що, приниження честі та гідності позивача зі сторони відповідача не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, відповідно, не знайшло й свого підтвердження право позивача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди з цього приводу.

За вказаних обставин суд вважає, що в позові позивача про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної (немайнової) шкоди – слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 23, 94, 277 Цивільного кодексу України, ст. 471 Закону України „Про інформацію”, постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” № 1 від 27 лютого 2009 року, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 213, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,--

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача Бережанська міська рада, про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди – за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя