Справа  №  1-53 2007  p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24   січня  2007   р.                       Уманський  міськрайонний  суд,   Черкаської  області

в  складі:   головуючого-судді  Стародуб  О.В.

при  секретарі  Стефанюк  Н.І.

з  участю  прокурора  Якушиної  О.В.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   залі   суду   в   м.    Умані

справу  про  обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця  м.   Умань,   Черкаської   обл.,   українця,

громадянина  України,   освіта  неповна  середня,

розлученого,   не   працюючого,   в   силу  ст.   8 9   КК

України,    раніше   не   судимого,    зареєстрований

за   адресою:   АДРЕСА_1,

проживає:   АДРЕСА_2

у  вчиненні   злочину,   передбаченого  ч.   1   ст.   164   КК  України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Уманського міського суду від 29 січня 2003 року, зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше Ч неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, до повноліття дитини, але підсудний злісно ухиляється від сплати аліментів, не працює, не надає дитині матеріальної допомоги і має борг по аліментам на користьОСОБА_3,   в  розмірі   1459  гривень   50  копійок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно він має доньку від шлюбу з ОСОБА_3, за рішенням суду він зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, але так як не має постійної роботи, тому протягом тривалого часу аліменти не виплачує, іншої матеріальної допомоги  дитині  не  надає.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин та у суду не має сумнівів в добровільності  та  істинності  їх  позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази суд вважає, що пред'явлене обвинувачення  доказано.

Дії підсудного суд кваліфікує по ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття, активне  сприяння  розкриттю  злочину.

Обставин,   які  обтяжують  покарання,   суд  не  вбачає.

Враховуючи обставини справи, особу підсудного, тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що є підстави застосувати ст. 7 5 КК України та звільнити  ОСОБА_1  від  відбування  покарання  з  випробуванням.

Керуючись   ст.   323,324   КПК  України,   суд  -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним по ч. 1 ст. 164 КК України,   та  призначити  покарання  у  вигляді  одного  року  обмеження  волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не  вчинить  нового  злочину  та  виконає  покладені  на  нього  обов'язки.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишити  -  підписку  про  невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області  протягом  15  діб  з  моменту  проголошення.