Справа №487/7710/14-ц 10.10.2016 10.10.2016 10.10.2016

Провадження №22-ц/784/2154/16

Єдиний унікальний номер 487/7710/14-ц

Категорія 27 Номер провадження 22-ц/784/215416

Головуючий у І інстанції Павлова Ж.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Темнікової В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.

За участю: представника заявника ОСОБА_2- ОСОБА_2

представника Заводського Відділу ДВС Романчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квичак Тетяни Євгеніївни,

В С Т А Н О В И Л А :

07 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квичак Т.Є.

В скарзі зазначав, що 25.09.2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва було ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 29.10.2010 року в розмірі 30973,41 грн. судового збору 309,73 грн., а 13.10.2014 року було видано виконавчий лист для примусового виконання зазначеного рішення суду.

11.12.2014 року Заводський відділ ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за № 45744789. В рамках зазначеного виконавчого провадження той же відділ ДВС 12.11.2014 року виніс постанову про арешт всього майна божника та оголошення заборони про його відчуження.

19.12.2014 року державним реєстратором Миколаївського міського управління юстиції на підставі постанови про арешт від 12.12.2014 року накладено арешт на майно боржника - ? частку квартири АДРЕСА_1..

26.05.2016 року заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2014 року скасовано.

01.06.2016 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС Квичак Т.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 45744789.

Оскільки державним виконавцем одночасно із закриттям виконавчого провадження не був знятий арешт на майно, просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця щодо не зняття арешту з майна, зобов'язати старшого державного виконавця зняти арешт (а.с. 112, 134-135, 146). Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2016 року скарга задоволена. Визнана неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квичак Тетяни Євгенівни щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_2, накладеного на підставі постанови Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції про накладення арешту від 12.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45744789; та зобов'язано старшого державного виконавця зняти арешт (а.с.148-149).

Заводський відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги (а.с. 152-155).

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник заявника просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, судова колегія прийшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції з таких підстав.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч.1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника.

Проте, погодитись з такими висновками суду можливо частково, виходячи з такого.

Судом установлено, що у Заводському відділі ДВС Миколаївського міського управління юстиції перебувають на виконанні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_6 на користь УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва 4572,42 грн. (виконавче провадження N 43804417 відкрито 25.06.2014 року) та 6398,36 грн. (виконавче провадження N 48517066); на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 30973,41 грн. та 309,73 гр. (виконавче провадження N 45744789 відкрито 11.12.2014 року). Постановою від 12.12.2014 року у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону його відчуження (а.с. 113) Постановою державного виконавця зазначеного відділу від 20.10.2015 року вказані вище виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження за N 47198472 (а.с. 131-132). Постановою державного виконавця від 01.06.2016 року виконавче провадження N 45744789 закінчено на підставі п.4 ч.1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 115).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Матеріали справи свідчать про те, що заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 30973,41 грн. та судового збору 309,73 коп. (а.с. 51) скасовано ухвалою того ж суду від 26 травня 2016 року та призначено його новий розгляд, але справа по суті не розглянута (а.с. 63, 72, 93).

Скасування заочного рішення стало підставою для закінчення виконавчого провадження N 45744789, відкритого на виконання заочного рішення суду Заводським відділом ДВС.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

В п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк», який є стороною виконавчого провадження №45744789, був залучений судом до участі у справі в якості заінтересованої особи (а.с. 123), але дані про те, що він належним чином відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України був повідомлений про розгляд справи, в справі відсутні, чим було порушено порядок, встановлений законом для його вирішення.

З огляду на наведене ухвалу суду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України слід скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2016 року скасувати і передати питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: