24.02.2010

Справа № 1-69/2010р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі Пучко І.В.,

за участю прокурора Шведчикова К.К.,

підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2

їх захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судового засіданні кримінальної справи за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився 01.11.1989 року в с. Радсад, Миколаївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, не працює, судимого 25.07.2008 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, який народився 09.09.1990 року в м. Магдебург Німеччина, українця, громадянина України, має повну середню освіту, неодруженого, раніше не судимого, студент 4-го курсу Миколаївського політехнічного коледжу, проживає за адресою: м. Миколаїв, вул. 3-а Лінія, 17 кв.37 у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, обвинувачується у тому, що 18 грудня 2008 року, близько 19-00 год. він, маючи не зняту та непогашену в встановленому порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, знаходячись в приміщенні спортивного залу СЗШ №46 в м. Миколаєві, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою і в групі з іншими особами, таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме мобільний телефон марки "NОКІА Н82" вартістю 2800 грн. з сім-карткою оператора «Лайф» вартістю 10 грн., з викраденим з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 185 КК України, як крадіжка — таємне викрадення чужого майна — вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що 19 грудня 2008 року, близько о 12 год. 00 хв., він раюм з іншими особами, достовірно знаючи про те, що мобільний телефон марки "NОКІА Н82" був здобутий злочинним шляхом, знаходячись на ринку «Колос» в м. Миколаєві, шляхом продажу невстановленій особі збув вказаний телефон.

Вказані дії ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

По закінченню судового слідства прокурор заявив клопотання про виділення кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_2 в окреме провадження та направлення її на додаткове розслідування.

Своє клопотання прокурор обгрунтовує тим, що під час досудового слідства не встановлено особу, яка придбала викрадений телефон, а оскільки ОСОБА_2 заперечує факт збуту цій особі викраденого, то без її допиту неможливо вирішити питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, в якому він обвинувачується.

Вислухавши думки підсудних та їх захисників, які не заперечувати проти задоволення клопотання прокурора, суд дійшов наступного.

Для надання правильної оцінки діям підсудного ОСОБА_2 необхідно встановлення особи, яка придбала викрадений мобільний телефон. Для її встановлення необхідно провести певні оперативно-розшукові заходи, що є неможливим в ході судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства можливе лише тоді, коли цю неповноту не може бути усунуто в ході судового розгляду.

Таким чином, клопотання прокурора в частині направлення справи на додаткове розслідування є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 26 КПК України, виділення справи в окреме провадження допускається тільки у випадках, викликаних необхідністю, коли це не може негативно відбитися па всебічності, повноти та об’єктивності дослідження і вирішення справи.

Враховуючи те. що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2, має самостійну кваліфікацію, і пред’явлене йому обвинувачення може бути без шкоди для всебічності, повноти та об єктивності вирішення справи розглянуто окремо від обвинувачення, що пред’явлене ОСОБА_1, а також те, що данні, які необхідно встановити під час додаткового розслідування мають значення лише для вирішення питання про обвинувачення, що пред”явлене ОСОБА_2, суд вважає клопотання прокурора й в частині виділення справи таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26, 273, 281 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали кримінальної справи № 1-69/2010р. в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України - виділити в окреме провадження та направити на додаткове розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: