Справа №2о-85/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009року                     Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Копиняк Т.І., Сушковій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованих осіб Яворівської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заявленої заяви покликається на те, що згідно з заповітом від 21.09.1998р. та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом являлась єдиним спадкоємцем свого діда – ОСОБА_2, який помер 13.02.1999 року. Після смерті діда вона користується належним йому будинком, що знаходиться за адресою: село Лозина Яворівського району Львівської області, вул. Центральна, буд.601 та як спадкоємець вступила у фактичне володіння та користування цим будинком. В зв’язку з відсутністю в спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок, його не було включено в перелік спадкового майна. В зв’язку з цим просить суд встановити факт права власності на цей будинок.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала, дала пояснення, аналогічні мотивам, що наведені в заяві.

Представник заінтересованої особи Яворівської держнотконтори в судове засідання не з'явився і подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

Як встановлено судом на підставі даних будинкової книги, будинок № 601, що по вул. Центральна в с. Лозина Яворівського району Львівської області належав ОСОБА_3 03.04.1903р.н, в якому він проживав та був прописаний. Разом з ним проживала його дружина ОСОБА_4, 01.07.1905р.н. Вказаний будинок належав їм обом на справі спільної сумісної власності, оскільки такий був набутий ними під час перебування в шлюбі.

Як встановлено судом після смерті ОСОБА_3 спадщину після нього прийняла його дружина. ОСОБА_4.

ОСОБА_4 померла 26.07.1998 року та спадщину після неї прийняв її син ОСОБА_2, хоча юридично не оформив своїх спадкових прав, що підтверджується свідоцтвом про право спадщину за заповітом, виданого 14 квітня 2006 р. в.о. державного нотаріуса Яворівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №281, спадкова справа №316/2002. Як вбачається з заповіту від 21.09.1998р., посвідченого секретарем виконкому Лозинської сільської ради Яворівського району, Львівської області та зареєстрованого в реєстрі 21.09.1998р. за №20, ОСОБА_2, який мешкав в селі Лозино Яворівського району, Львівської області, на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого воно б не складалося, ОСОБА_6.

Судом встановлено, що до своєї смерті ОСОБА_2 постійно проживав в спірному будинку за адресою: село Лозина Яворівського району Львівської області, вул. Центральна, буд. 601. Правовстановлюючі документи на будинок відсутні, оскільки такі були знищені пожежею.

З довідки, виданої виконавчим комітетом Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області № 590 від 14.04.2008р. вбачається, що житловий будинок № 601 по вул. Центральній, в с. Лозино належить ОСОБА_1.

З свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.04.2006р. в.о. державного нотаріуса Яворівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №281, спадкова справа №316/2002, вбачається, що спадкоємцем майна в цілому після смерті ОСОБА_2, який помер 13.02.1999р., є ОСОБА_1, ідн.№3075804044.

Згідно п. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з наведеного вище та свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 помер 13.02.1999р.,  а отже до вказаних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України в редакції закону 1963 року.

Згідно ст. 548 ЦК України в редакції закону 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК України в редакції закону 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

     1) якщо він  фактично  вступив  в  управління або володіння спадковим майном;

     2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 прийняла після смерті ОСОБА_2 спадщину, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, а також отримала свідоцтво про право на спадщину, проте не на все майна, а лише на частину. Що стосується будинку, то такий нею також був успадкований, однак не оформлений документально в зв’язку з тим, що правовстановлюючі документи були втрачені під час пожежі.

А отже, суд приходить до висновку про належність житлового будинку № 601 по вул. Центральній, в с. Лозино належить ОСОБА_1, як спадкоємиці після смерті ОСОБА_2.

З довідки Яворівського районного відділу Головного управління МНС України в Львівській області від 05.07.07р. №31/408 вбачається, що 30.04.2006р. в житловому буд. 601 по вул. Центральній в селі Лозина Яворівського району Львівської області сталась пожежа, в наслідок чого було знищено житловий будинок та речі домашнього вжитку.

На даний час, відновити знищені документи не має можливості.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне їй для державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Керуючись ст.ст.4, 10, 60, 88, 212, 215, 256-259 ЦПК України, ст.ст. 548,549 ЦК України в редакції 1963 року, суд,?

вирішив:

Заяву задоволити.

Встановити факт права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок № 601, що по вул. Центральній, в селі Лозино, Яворівського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через районий суд шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                             Ю.М.Ванівський